Озерний вітер

Одразу скажу, не фанатка творчості Покальчука. Особливого змісту там шукати не варто. Легке чтиво для відпустки, не більше. Кохання, зрада, інтриги, але все це переживають не люди, а міфічні персонажі. Якщо ви шукаєте книгу, над якою не треба багато працювати, то "Озерний вітер" - непоганий вибір.

Очень красивая сказка. В ней все просто. Есть добро, есть зло. И самое главное, что есть любовь. Но зло в нечеловеческом мире действует только как контраст, чтобы существовало добро. В том мире у каждого свое место, свое предназначение, и все счастливы. Но как только какое-то из существ отклоняется от своего пути, может произойти несчастье. Главный герой, Волин, был когда-то человеком, он он уже забыл это. Теперь он демон и влюблен в девушку. Эта любовь чуть не погубила. Ему пришлось пройти испытания, пройти через боль, вспомнить кем он был, и только тогда стать полноценным осознанным существом. Хоть и не таким, как он планировал.

Хороша книга. Магічна, чаруюча, ніби огортає тебе теплим вітерцем. Почала читати і не змогла відірватися до останньої сторінки. Розчинаєшся у ній, і ось уже стоїш на березі озера, де панує Царівна О, де є русалки та інші жителі, а поруч - ліс, де живе безліч лісових істот. І вони не викликають ніякого страху, а надають відчуття спокою і гармонії. Було досить цікаво прочитати книгу з українською міфологією, перенестися у ліса Волині. Цікава і сама історія хлопця Волина. Хоча мене більше зачепила атмосфера книги, відчуття, які вона подарувала. Навіть не можу це описати словами. Просто стало так добре і затишно. Можливо в цьому ще винний мороз за вікном, адже так приємно було опинитися хоч подумки у літньому лісі, на березі озера, де лагідно віє вітерець. Та й мова українська дуже гарна,…

Кохання спалює

Повість Юрка Покальчука «Озерний вітер» - для тих, хто любить казки. Полюблять повість і ті, хто цікавиться… історією. Адже «Озерний вітер» - це ще одна легенда про народження Волинського краю з його синьоокими озерами та вільними вітрами. Це оповідь про безсмертя людської душі, яка здібна кохати по-справжньому й наповнювати цим коханням простір навколо себе.

Волина ще малим хлопцем покохала Царівна Озера. Тому в одну з Купальських ночей забрала його від родини, тим самим подарувавши вічність, але лише в глибинах озерних. Так і жив юнак, під чарами, кохаючись з Царівною навесні, влітку і восени. Так продовжувалося протягом сімдесяти років. Доти, доки не приходить до нього, напівлюдини й напівдемона, людське кохання, яке зігріває його вічно холодне тіло й душу. Волин…

Дуже гарна та ніжна книга. На перший погляд дитяча, та насправді дуже доросла. Таке відчуття буває, коли дитина починає з розумінням говорити про дорослі пррблеми. Хочеться також відзначити неймовірне вміння автора поєднати містику і реальність. Події сучасності змішуються з давньою казкою. Але немає в книзі мішанини. Все чітко стоїть на своєму місці. І любов - це любов, не важливо в якій країні, чи на якому континеті. А війна ніколи на може бути казкою.

Яка чудова казка!!!! Сюжет, дійсно трохи нагадує "Лісову пісню". Книга була прочитана на одному диханні. Книжка де є любов і зрада. Дуже добре було відкрито ставлення автора до смерті. І фінал був дуже чудовий!!

Бывают книги с очень красивыми иллюстрациями, бывают фильмы с красивой картинкой, бывают книги, которым не нужны иллюстрации и картинка возникает в голове, но это первая книга, где мне так не хватало иллюстраций, я читала и видела их. Видела этот волшебный лес, его героев, видела все происходящее так явно, как никогда. Это очень большой плюс автору. Никогда я не представляла себе все настолько четко, а еще очень обидно, что, видя такие иллюстрации в своей голове, я не в силах перенести их на бумагу.

Интересная повесть, не помню, чтобы читала что-то подобное. Это такая волшебная сказка про мальчика-подростка, она даже может показаться детской. Но нет, это взрослая сказка. Сказка про любовь.

Не могу сказать, что мне очень понравилось, но читать приятно, прекрасный слог, хороший сюжет.…

Чудова казка, прочитала на одному диханні. Сюжет мені(та и сам стиль письма) трохи нагадує "Лісову пісню", та ж сама любов, зрада...Твір дуже чуттєвий, та духовно насичений.

Ах! Как же я люблю украинский язык! Для меня - это язык детства, сказок и волшебства. И без того прекрасный рассказ становится поистине таинственным и чарующим именно благодаря мове. Сказка приобретает объем, и ты чувствуешь себя участником событий. Ну а конец просто шикарный. В любимые:)