Ескорт у смерть

"Привіт, мій золотоголовий янголе!…" - саме так починається гостросюжетний роман української письменниці. Перші три сторінки, це такий собі крик душі палко закоханої жінки. Її стає жаль, адже майже кожна друга жінка може віднайти у тому тексті себе. Далі все не настільки романтичне. Агенція, яка надає ескорт послуги жінкам, вбивства найкращих кадрів агенції... Здавалось би, просто на районі з'явився якийсь серійний убивця, але ж ні - хтось навмисне голить хлопців майже налисо, забираючи з собою білі пасма волосся. Скажете, маніяк? Все можливо. Книга показує, що жінки здатні роками тримати у собі біль та образу, будуючи у своїй голові геніальні плани помсти. Вони здатні перекреслити все життя заради однієї солодкої миті. Ірен дуже вдало описує зовнішність кадрів ескорт агенції. Ти просто…

Ще один детектив Ірен, вцілому, непоганий. Чітко відчувається стиль письменниці, те, як вона вміє побудувати сюжет і розв'язати його дуже несподіваним чином. Моя ж біда в тому, що більшість детективів у мене рідко викликають захоплення, бо вмію розгадати, хто злочинець, ще до того, як про це стане відомо у книзі. Кажуть, кожна книга чогось вчить. Для мене "Ескорт у смерть" - довідник про те, як помститися своєму першому коханню, чоловіку, який розбив серце і зробив боляче на все життя. І не шкодувати про це, ні в якому разі... :)

Писати рецензії, які читались кілька років тому - це як переглядати старі фото. Вдивлятись в очі, не зіпсовані пікселями, згадувати себе в минулому і минуле - в собі. Це була моя дебютна книжка Ірен - така тоненька, з яскравою обкладинкою. Я читала про ескорт - як явище, що чоловіки теж потрібні в цьому бізнесу, а доля в них сумніша, тобто в їх клієнток. Якщо дівчат замовляють, щоб покпинитися на прийомах саме з такою «моделлю» спутниці, то чоловіків здебільш з безвиході. Щоб, активувати режим «all inclusive» отримати свою частку пристрасті і молодецької жаги, не страшаючись своїх недоліків, бо в клієнток їх нема, їх не може бути, професійність - понад усе. До сьогодні пам'ятаю того білявого бога з довгим волоссям, він уявлявся мені геть нордичним парубком з прозорими бровами та…

Отличная книга, прослушанная в долгие вечера, когда муж задерживался на работе:) Детективная линия, конечно же, присутствует, но главное - это чувства. Немного инфантильно, но, впрочем, что я могу знать о том, как ведут себя люди с изломанной судьбой и на какие безумные поступки они способны? А вообще идея красивых мальчиков для избалованных дамочек не нова, но радует гораздо больше, чем красивые барышни для состоятельных джентельменов. Книга для разгрузки мозга.

Эта книга о том, что многолетняя злость и жажда мести превращают жизнь человека в ад; о том, что близость к подобным людям, сильным властным и злонамеренным, губительна для окружающих; о том, как человек, обладающий умом, но неспособный справиться со своими страстями превращается в Мефистофеля. Не буду останавливаться на недостатках, скажу только, что «Ескорт у смерть», скорее всего, понравится поклонникам Роздобудько или тем, кто любит легкое ненавязчивое чтиво с детективным сюжетом. Всем остальным советую обратить внимание на «Останній діамант Міледі»: тоже детектив, но написан гораздо лучше.

Когда -то давно,был(да и есть,наверное)такой женский журнал"Натали" и я его,каюсь,иногда почитывала(молодо-зелено:-).Именно там впервые я и встретила имя Ирэн Роздобудько,как подпись под небольшими рассказиками,вполне себе приятного содержания и формы.На русском,кстати,языке. Потому,увидев здесь ее книги,не удержалась-скачала,села читать,хотя и не люблю я на украинском-то... Ну что,детектив был заявлен. И на мой взгляд,трава раньше была зеленее и солнце ярче:какая-то неуловимая фальшь присутствует в этой истории про сумашедших неудачников...Каждый персонаж в чем-то ущербен,причем это так выставлено...неприятно,убийства нелепые,фирма эскорт-услуг,типа любовная история,попахивающая фарсом...В общем,я Роздобудько больше не читаю.

Никому не подойдет, отвратительно написана