Поделитесь своим мнением об этой книге, напишите рецензию!

Текст вашей рецензии...

24 мая 2015 г. 16:20

1K

4

Ганьба принцесам.

Карпа - це настрій. Це "дахозрив". Це певний етап у житті, який просто треба прожити. Прожити так, як це роблять її персонажі, або зробити це просто разом із ними.

Перше знайомство з творчістю Ірени почалось із "Фройд би плакав": книги, сповненої гумору, абсурдних історій і заплутаних ситуацій та почуттів. Не все стало зрозуміло одразу, проте після того, як протягом років цей клубочок розплутався до кінця завдяки власним спостереженням та (яке банальне слово!) досвіду. За першим клубочком пішов другий, яким стало "Перламутрове порно".

Хочу наголосити на тому, що обидві книги об'єднує клаптиковість: історія не одна, їх безліч, і ти ніколи не знатимеш, що прочитаєш наступним. Мені здається, у цьому вся суть. Адже

Життя, як і хорошу книжку, треба жити так, аби могти…

Читать полностью

6 февраля 2014 г. 02:06

662

Ледве дочитала цю книгу. Моментами вона здається цікавою, але лише моментами.. Ні сюжету, ні сенсу, ні кульмінаційного моменту..усе відсутнє. Книга не вражає, не запам'ятовується. Просто змарнований час :( Вже на середині першої глави зрозуміла, що читаю далі просто через силу, так як, чекала хоч якогось цікавого моменту до останньої сторінки.. Бо як то кажуть? "Надєжда уміраєт паслєднєй" ( манера "Карпинового письма" передається) Зацікавила лише розповість про Бутан. І все. І це за 270 сторінок... Можливо комусь вона припаде до душі, але не мені( Тому, моя вам порада, не слухайте нікого, не читайте відгуки, а спробуйте самі. Може саме ви, та унікальна особа, якій ця книжка припаде до душі? ;)

24 февраля 2013 г. 22:11

556

3

Очень понравилось предисловие Андруховича Ю. Не скучное, в действительности знакомящее с произведением ниже. Такое цельное, с горстью цитат, живое. Реально подготовило к стилю И. Карпы.

Для меня повесть под конец начала распадаться. "Куча микросюжетов" теряет связи, которые так явственно были видны в начале. Утомил язык, такой засоренный, что его становиться жаль как живое существо.

Отдельные цитаты просто восхитительны. История о том "Почему надоела жена, женщина героиня, женщина загадка" или "Особая любовь к директору радио шансон" и др. Вообще, если подытожить: впечатления удовлетворительны :)

ТТТ. Спасибо tomie за рекомендацию

Eugenia_Kokone

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

2 ноября 2012 г. 17:08

1K

3

Мабуть нікого не здивую своєю заявою, але все ж розпочну саме з неї: Ірена Карпа - найепатажніша персона сучасної української культури. У черговому графоманському випуску звабливої, страшненької і багатої пані Карпи діє особа, яка, на мою думку, страждає від загального непорозуміння з Космосом, Всесвітом і собою. Або пояснення цьому тривіальніше - підліткові психоматичні хвороби. Якщо ж говорити про сюжет, то з впевненістю можна стверджувати про його відсутність. Бо ця книга про все і про ніщо. Коли ж вже братись за окремі розділи, то можна виділити такий жанр, як "notes". Перш за все, це мандрівні нотатки, "травел-есе", які робить Каткана Клей ( діюча "гєрла"). Мета цих подорожей - воля, свобода. А чом би й ні?

Абсолютно вільним може бути або той, у кого дуже багато грошей, або той,…

Читать полностью

31 августа 2012 г. 16:17

406

3

Карпа,то є Карпа. навіть неможливо розказати про що ця книжка,бо вона про все на світі. про Індонезію,про Камбоджі,про дівчину Катакану Клей,про її коханців,про смаглявих танцівниць- лесбіянок,про екзотичні страви і екзотичних людей.. не можу сказати,що ця книжка мені сподобалася,бо навіть сюжет не затримався в голові. але все-таки,щось в цій книзі є )

11 апреля 2010 г. 22:29

312

5

Ну совершенно же невозможно это читать. Особенно после "50 хвилин трави" и "Фройд би плакав". Всё то же самое, только лишенное приятного налета юношеской наивности. Сюжета нет, языка нет, смысла нет.

8 августа 2009 г. 21:43

423

2

Скучно и порою противно, хоть ничего особо уж пошлого и нет. Просто стеб над попсой чаще унылее самой попсы, а «пришпилів» и «підйо’» в данном произведении больше, чем слов. Сюжет, как таковой, вообще, по видимому роли не играет, ибо книга состоит из урывочков – зарисовок из жизни главной героини, ее парней, их бывших жен, их друзей и просто каких-то знакомых. При этом сама Катакана Клей косит то ли под припанкованную стерву, то ли под творческую истеричность, страдающую от всеобщего непонимания. В общем, для тех, кого такой стиль интересует, вполне может найти для своего лексикона новые «пришпили». А в общем, хоть и дочитала сие произведение, но охарактеризовала бы его цитатой из него же: «Коротше, до кінця я дочитати не змогла. І вам не раджу. Особливо, якщо у вас десь недавно…

Читать полностью

12 октября 2008 г. 11:42

245

4

Пока лучшая карпина книга.

11 июля 2012 г. 21:10

223

3

Доволі цікавий стиль написання, правда, незвичний для меня трохи - розмовний. Треба звикнути :) Окремий респект Карпі за Родіну Мать Маскву :D

Похожие книги

Вы можете посоветовать похожие книги по сюжету, жанру, стилю или настроению. Предложенные вами книги другие пользователи увидят здесь, в блоке «Похожие книги». Посоветовать книгу

Популярные книги

Всего 670

Новинки книг

Всего 185