Странствия Франца Штернбальда

Під час навчання в університеті західноєвропейська романтична література XIX століття була одним із моїх найулюбленіших літературних періодів. Навчання тоді йшло так стрімко, що я ледь встигав читати основні твори, які були у програмі, тож у мене не було часу на додаткові, навіть на Новаліса, який мене тоді сильно зацікавив. Тік же взагалі був десь на периферії. Однак коли ця книга нещодавно потрапила мені до рук, то вирішив поглянути про що вона, адже у юності для мене кожен німецький романтичний письменник мав якийсь величний і таємничий ореол.

Коли я почав читати, то з подивом дізнався, що це книжка про художника. Я чомусь гадав, що це якась авантюрна проза. І з перших сторінок книга захопила. Звичайно, Людвіг Тік не був якимось великим і видатним письменником у сенсі літературної…

Странствия Франца Штернбальда.

Эта книга - квинтэссенция романтизма, как "Страдания юного Вертера", только со счастливы концом. Все составляющие присутствуют: герой узнаёт, что он не сын своих родителей и желает найти настоящих. Ещё он влюблён в девушку, которую видел два раза: в возрасте пяти и двадцати лет. Однако эту книгу отличает немыслимое количество художников и разговоров о живописи на квадратный сантиметр книжного листа. Герой - художник, его друг - художник, их учитель - А. Дюрер - естественно, художник, Франц гостит у Луки Лейденского - художника, он знакомится с кузнецом, который становится художником, он встречается с отшельником, который - догадываетесь? - на досуге пишет картины. Те герои, которые не художники, просто любят живопись и покровительствуют художникам. Конечно…