Татьяна Малярчук4.2 Головним героєм цього роману Таня Малярчук обрала В’ячеслава Липинського.
У книжці переплітаються дві сюжетні лінії, історична та сучасна. «Забуття» — це мій роман про ХХ століття, мої сто років, але не самотності, а втраченої пам’яті, — каже Таня Малярчук. — Це спроба згадати забуте. А також об’єднати індивідуальне і колективне українське, історичну достовірність і художню вигадку, кохання і покликання, божевілля і здоровий глузд, якого, втім, у цьому романі, мабуть, найменше. Його основою несподівано для мене самої стало життя політика-невдахи і пристрасного мислителя В’ячеслава Липинського. Українці дуже перед Липинським завинили. … Цей роман — данина моєму корінню. Я мусила його написати.
Що таке час, як не кит, який поглинає все, зрівнюючи у бездонному череві геніїв і невдах, шляхетних добродіїв і політичних злочинців. Скільки людських життів непересічних українців стали тим заковтнутим планктоном. Їх неможливо дістати із забуття, хіба що хтось із живих відчує нагальну потребу згадувати. У романі Тані Малярчук «Забуття», що виходить у «Видавництві Старого Лева», тим славетним забутим є В’ячеслав Липинський, український історик польського походження, філософ і невдалий політик, засновник українського монархізму. Його життя було суцільним рухом проти вітру, пожертвою заради ідеї. Але й ним поживився синій кит української пам’яті. Авторка вкладає розповідь про цього чоловіка в уста молодої жінки, героїні роману, нашої сучасниці, котра досліджує старі газети, щоб віднайти власну ідентичність і доторкнутися до минулого, яке вирізали з її історії, як з кіноплівки.
Ярослав Мельник4.2 Четверте тисячоліття. Журналіст «Голосу Рейху» несподівано закохується в самку стора - одну з істот, які мають людське тіло, але яких не вважають за людей - і стає на шлях боротьби за право сторів називатися людьми. Але чи вдасться герою і його соратникам врятуватися від постфашистів? Вони втікають від переслідування в гори, де на них чекають страшні та романтичні пригоди і вічна туга за людською рівністю та свободою.
В гостросюжетному футуристичному романі відомого українського письменника стрімка інтрига й вражаючі сцени поєднані з боротьбою ідей та сильним гуманістичним пафосом. Це перший в Україні інтелектуальний трилер про витоки людської жорстокості.
Мирослав Лаюк4.1 Марія Василівна, 71-річна вчителька біології, підсумовує своє життя й виправдовує його вагомість тим, що в нім була присутня велика любов, хоч і в далекому минулому. Одначе те кохання, а за ним і решта фактів, стає сумнівним, коли в шафі свого покійного чоловіка-підполковника літня жінка знаходить подвійне дно… Організація клубу юних атеїстів і розслідування факту з’яви Богоматері, дві мертві людини і безліч тварин у формаліні, зйомки у музичному фільмі з популярною співачкою і пошук порозуміння з найріднішими, краса буднів, жах буднів... Це спроба гідно довести всі справи до кінця, знаючи, що вже нічого не можливо виправити. Та чи є місце людяності у глухих кутах?
Макс Кідрук4.4 На що здатний батько заради порятунку сина, якого поглинає примара, що оселилася у снах?..
Очевидно, на світі немає дитини, яка б не бачила моторошних снів. Але що робити, якщо жах зі сновидіння поступово переповзає в реальне життя? У дворічного Тео під час нескладної операції раптово зупинилося серце. Упродовж тридцяти шести секунд малюк тримався на межі між світом мертвих і живих. А тоді повернувся. Спливло два роки, перш ніж Мирон Белінський зрозумів, що його син повернувся не сам. Щось прийшло разом із Тео: учепилося і прослизнуло у свідомість, поки хлопчак перебував по той бік лінії, яку більшість із нас перетинає лиш один раз. У відчайдушних намаганнях урятувати сина Мирон виїжджає до Америки, де найновіші досягнення нейротехнологій дають змогу зазирнути в людський сон. Він не здогадується, що бажання допомогти веде до катастрофи, адже найгірше почнеться, щойно той, хто оселився у снах маленького Тео, збагне, що за ним спостерігають.
Брати Капранови4.4 Троє молодих людей завдяки гримасі долі потрапляють на війну під одним іменем – Степан Шагута. Комсомолець воює у дивізії «Галичина», син офіцера УНР – у Червоній армії, а польський жовнір – в УПА.
Багато років по тому випадково зустрічаються двоє їхніх нащадків і між ними спалахує кохання. Герої ведуть родинне історичне розслідування трьох доль, які переплуталися і стали фактично однією потрійною долею – долею українця у Другій світовій війні.
Назва роману походить від старого язичницького символу – Забудь-річки, що розділяє світ живих та світ мертвих. Саме така Забудь-річка протікає між поколіннями у кожній українській родині.
Галина Ткачук3.8 Страшні історії зазвичай виникають у темряві й оповідають про жаховиськ, монстрів, прозорих людей, речі, які оживають, і навіть про Серединожера! При світлі сонця страшні історії ховаються, однак таємним чином нам удалося їх записати. "Тринадцять історій у темряві" - книжка для тих, хто знає, що фантазія зі сміхом - прекрасний засіб від страху.
Юрій Винничук4.4 В одному замку завелися Страхи. Що тільки не робив король, але нічого подіяти не міг - нікуди Страхіття не уходили і не давали спокою мешканцям замку. Повиганяти чудовиськ зголосився хлопець, якого називали Лежнем, бо він весь час лежав. А за свій подвиг він попросив лише одне - щоб його весь час годували варениками, так він іх полюбляв. Що було далі? Це ви і дізнаєтесь з книжки.
За цією казкою було знято мультфільм з однойменною назвою.
Оксана Лущевська4.1 У героях цієї книжки впізнає себе кожен підліток, який уже мав щастя закохатися. Женька й Рися зустрілися випадково на кораблі – й хоч відтоді вже минув рік, але їх усе дужче манить одне до одного. Одначе за цей рік дуже багато всього сталося: Рися нервує через те, що цілі канікули мусить працювати, щоб допомогти забезпечити родину, а в Женьки загинув тато, і він дуже болісно переживає цю тяжку втрату…
Ирина Цилык3.9 Кожен пізнає рідне місто по-своєму. Можна читати історичні розвідки, можна дозволити гіду розповідати тобі про давнє й минуле. А можна самому вирушити в мандри містом, прислухатися до його таємничого голосу і вивчати знаки, які воно тобі подає. Саме так і зробила десятирічна Таня – героїня повісті письменниці та кінорежисера Ірини Цілик. Таня знайомиться з Києвом і дізнається чимало його таємниць, адже її гід – голос самого міста. Справді кінематографічну та містерійну «МІСТОрію» намалювала Марися Рудська.
