София Андрухович4.2 Понівечений до невпізнаваности в одній із гарячих точок на Сході України, герой роману «Амадока» тільки дивом залишився живим. Це сумнівна втіха, оскільки важкі травми призвели до повної втрати пам’яти: чоловік не пам’ятає ні свого імени, ні звідки походить, не пригадує жодної близької людини, жодного фрагмента свого попереднього життя. Таким його і віднаходить жінка, любов і терпіння якої здатні творити дива: сягати найглибших пластів забуття і спогадів, поєднувати розрізнені клапті понівеченої свідомости, зшивати докупи спільну історію.
Амадока — найбільше в Европі озеро, розташоване на території сучасної України, вперше згадане Геродотом і впродовж кількох століть відтворюване на мапах середньовічними картографами, аж до свого раптового і цілковитого зникнення. Яким чином безслідно випаровуються великі озера, як зникають цілі світи, цілі культури — і що залишається натомість? Чи може існувати зв’язок між єврейською Катастрофою Східної Европи і знищенням української інтеліґенції в часи сталінських репресій? Чи може забуття однієї людини сягати на кілька поколінь під землю? Чи пов’язують нас знаки і шрами понівеченої пам’яти? Чи здатні любов і терпіння дати змогу торкнутися свідомости іншої людини?
Сергій Жадан4.7 Шістдесят віршів про пам’ять, що народжується з любові, та про вогонь, по якому лишається ніжність. Шістдесят спроб окреслити світло й розповісти про повітря над містом. Шістдесят уривків чужих розмов, шістдесят голосів, якими наповнюються весняні сутінки. «Список кораблів» – це список тих, хто пішов, але кого не можна забути. Список імен, які супроводжують тебе протягом життя. Список міст, де на тебе завжди чекають. Мабуть, найінтимніша і найболючіша книга автора.
Оксана Забужко4.6 У цьому томі зібрано найважливіші есеї Оксани Забужко останніх двох десятиліть, присвячені постатям і подіям, які авторка вважає культурно знаковими для сьогоднішньої епохи кризи гуманізму. «Жіночі», «чоловічі» й «колективні», всі ці «портрети» об’єднує глибоко особисте переживання авторкою біжучої історії, в яку вона вписує своїх героїв — і цим виявляє в ній, хоч якій на позір катастрофічній, невидимий раніше життєствердний смисл.
Володимир Єшкілєв0.0 «Нова сила бродила й пінилися, немов молоде вино, народжувала несамовиті надії та авантажні проекти. В місцях темних і секретних нова сила зустрічала стару — сиву і дику, настояну на хмільних медах та відьмацьких варивах. Змішуючись, ці дві утворювали купаж, сповнений енергії, руху, радісної люті та підприємливого божевілля», — Володимир Єшкілєв про Україну середини XVII століття в історичному романі «Унія», першому з трилогії «Прокляті гетьмани».
Роман оповідає про Івана Остаповича Виговського та зраджені надії спадкової української шляхти, яка сподівалася на достойне місце України-Русі в наймодернішій з тогочасних держав — Речі Посполитій, про роль православної Церкви у тих подіях, про катастрофу, що спіткала Гетьманську державу після переможної Конотопської битви. Як і в попередніх романах Єшкілєва, художню реконструкцію доповнює ретельно вивірена «внутрішня енциклопедія» твору, де зібрані маловідомі, а іноді й замовчувані відомості про Гетьманську добу та дотичні до неї події.
Петро Лущик5.0 «Велика війна» — перша книга «Галицької саги», події якої розпочинаються у 1914 році.
У галицькому селі Перетині життя протікає неквапно й навіть нецікаво. Можливо, єдиним винятком посеред сірої буденщини є протистояння між прихильниками української «Просвіти» та москвофілами, яке іноді переростає у бійку. Однак спокійне буття раптово закінчується погожого липневого дня 1914 року, коли мешканці Перетина дізнаються про початок війни. У кожного з них відтепер свій шлях і своя доля. На москвофілів чекає перший в Європі концентраційний табір Талергоф; дорослих чоловіків призивають до австрійської армії; патріотично налаштована молодь вступає до лав Українських січових стрільців. Селяни, що залишилися вдома, уповні насолодилися «принадами» російської окупації та свавіллям «своїх», австрійських, жандармів. Коли ж ті, кому належало загинути, загинули, а щасливці повернулися додому, стало зрозуміло, що все тільки починається...
Лора Підгірна0.0 В Україні збирає гіркі жнива Голодомор. Зелений Клин може стати головною опорою українців у боротьбі проти совєтської окупації, "аби тримати Москву у шаху". А тим часом - Стара Європа у передчутті нового неминучого лиха, бо у недрах Веймарської республіки поволі зводиться на ноги Гітлеризм... Нові небезпечні випробування чекають і на Марка Шведа. Тепер, волею долі, він - спеціальний агент МІ-6 і разом із молодим британським журналістом Яном Флемінгом має виконати таємні, сповнені небезпеки місії у Харбіні й совєцькій Москві... Однак, і під чужим прапором Марко залишається лицарем Таємного Українського Легіону. Повернути вкрадену історію свого народу, розгадати таємницю свого роду і не загубити подароване йому долею кохання не просто, бо ворог той самий. Він так само жорстокий. Він усюди: на Далекому Сході, у Москві, і навіть у Лондоні.
Нові пригоди українського "Джеймса Бонда" - Марка Шведа, що розгортаються на історичному тлі 30-х, майстерно виписаному авторкою, Лорою Підгірною, вражають своєю реалістичністю і драматизмом.
Небезпеки, таємниці, кохання... А головне - українська історія, невивчені і незасвоєні уроки якої можуть відгукнутися для сучасників дуже болючими наслідками.
Ірина Грабовська4.6 Отримати в спадок будинок — чим не мрія? Особливо якщо це справжній старовинний маєток, більше схожий на палац. От тільки не все з тим дарунком так безхмарно: дядько, який заповів Данилові своє майно, зник безвісти, а будиночок виявився з секретом. Обстежуючи нову домівку, Данило знагла провалився в чудернацьке місце, де в небі літають дирижаблі, по місту їздять монорельси, а хатню роботу виконують дивовижні парові машини. Що це — неймовірний сон чи паралельний стімпанк-світ?
Павел Деревянко4.8 Рік 1852. Перемога у нещодавній війні між Північним Альянсом і Двоморським Союзом коштувала Сірому Ордену багатьох життів.
У Червоній та Чорній радах готуються до виборів гетьмана, з-за кордону долинають тривожні чутки, а православна церква відкрито виступає проти сіроманців, чиї знекровлені ряди тануть разом із їхньою славою. Попри занепад лицарі Сірого Ордену стоять на варті…
Сергій Карюк4.0 Середина XVIII століття. Кривава м'ясорубка Гайдамаччини безжально перемелює хребти людських доль. В її шестерні потрапляють всі — від шляхтича до селянина. І от під час жорстокого наскоку розорений ще один хутір. Вирізані ледь не всі його мешканці — старі й малі. Юна дівчина дивом уникнула смерті, але стає гибеллю для тих, хто забрав життя її рідних. У гонитві за помстою, що розтягнулася на сімнадцять років, вона стирає з лиця землі і добрих, і лихих, і винуватих, і невинних. Та врешті закам'яніле серце має заспокоїтися: вдова натрапляє на слід останнього вбивці, але й тут доля вирішує зіграти з нею злий жарт... Для поціновувачів якісного історичного детективу.
Елена Косенко-Кабьюк0.0 Українці їдуть за кордон не від хорошого життя. Але ніхто з них не ставить на собі хрест. Автобіографічний роман Олени Косенко-Каб'юк розповідає про життя заробітчанки, яка долає перешкоди та несправедливості заради щастя своїх дітей. Утім, життя за кордоном не позбавлене сюрпризів, коли людина відкрита у своїх почуттях та переконаннях, щастя не може обійти її і обов'язково знайде свою володарку. За страждання та поневіряння на чужині приходить винагорода - зустрі
Таня П'янкова4.4 Перед самим Великоднем на полі трагічно гине вагітна Гапія, залишаючи після себе велику таємницю свого серця. Її убита горем мати Юстина робить дві ляльки для залицяльників доньки, щоб покарати одного з них — того, котрий Гапію занапастив. Ніхто, крім недоріки-Якова, не знає, що через дивні дарунки життя обох братів починають летіти шкереберть. Одного дня у дім Якова потрапляє дружина Петра, Оксана, і розповідає підслухану правду про те, як завинили перед Гапією її чоловік Петро і його брат Михайло. І тоді Яків викрадає одну із заклятих ляльок та наважується на непросту розмову з Юстиною.
…Усього сорок днів прокляття має силу, бо лише сорок днів ходить душа світом, перед тим як відлетіти у вічний вирій. Чи вистачить цього часу живим, щоб розплутати клубок спогадів, дивних збігів, таємниць і розірвати прокляття заговорених ляльок? Чи спокутує кожен із них свої та чужі гріхи?
Сергій Жадан4.5 Що робити, коли не довіряєш навіть найближчим рідним? Як вибиратися з пастки, до якої сам себе загнав? Кому можна розповісти про найважливіше, якщо мову зламано, а вміння слухати й розуміти залишилося в довоєнному минулому? Події п’єси «Хлібне перемир’я» відбуваються влітку 2014 року. Історія однієї смерті поступово перетворюється на історію цілого покоління, на історію стосунків між дітьми та батьками, на історію зради й недовіри, сповнену комічних слів і трагічних сенсів, поєднувати які так досконало вміє Сергій Жадан. Війна триває, і жодне перемир’я не здатне загоїти завданих ран: вони й далі нитимуть, назавжди змінюючи життя людей, які зовсім не збиралися воювати.
Тарас Прохасько4.2 Тарас Прохасько, який віддавна обіцяє нам написати роман, знову його не написав. Зате написав – у своєму ні з ким не сплутувальному стилі – серію шкіців чи, може, есеїв. Про що? Про одне й те саме: про майбутнє, яке було давно, і про все, що вже є, але не знати, як довго ще буде. Зокрема – про такі прості речі, як балькони й фіранки, світло й каміння, гойдалки й туалети, проходи містом і знімання фільму в Карпатах, формула щастя і фактор впливу,
Андрей Любка4.6 Нова книжка Андрія Любки – це розповідь про землі й народи між Одесою та Трієстом, про краї, де починаються й не закінчуються Балкани. Це приватний щоденник численних подорожей до популярних місць, столиць, але також до загублених у часі й просторі провінцій та невизнаних республік. Чому серби не люблять хорватів, а словенці не вважають себе балканцями, як Дунай не лише ділить, а й сполучає Європу, де й коли македонські даїшники видурюють хабарі, в яку дівчину з Бухареста автор міг би закохатися, скільки можна випити ракії в Сараєві й узо в грецькій таверні – про це та інше Любка розповідає інколи з гумором, а інколи й по-науковому ретельно, долає кордони і ставить під сумнів стереотипи, знайомиться й свариться, шукає нічліг і вдає із себе словака – одне слово, робить усе, що й треба робити, шукаючи варварів.
Сергій Ухачевський5.0 Події роману переносять нас у спекотний травень 2014 року. Україна змінювалась. На Сході розпочиналась війна. Одне за одним під тиском озброєних сепаратистів міста переходили під їхній контроль. Розбалансована українська влада, військо та правоохоронні органи не хотіли і не могли цьому протистояти. Але організованим групам патріотів і збройних сил все ж вдавалось чинити опір і стримувати швидкий наступ ворога. У романі йдеться про успішну операцію, яку в 2014 році провели майданівці з вивезення державних цінностей і документів з уже не підконтрольного українській владі Луганська. Головні персонажі — відомі читачам з роману «Такий шалений рік». З ними — майданівські побратими, які легко погоджуються на ризикові операції і блискуче здійснюють їх. Незважаючи на тисячі перешкод, зради та підступ. Автор зі знанням матеріалу передає тогочасний майданівський побут, життя і настрої в містах, що контролюють бойовики. Історія викладена доступною мовою, з легким гумором, цікавими персонажами і блискучими описами. Хвилююча любовна лінія, закручений сюжет із несподіваними розв’язками сподобаються широкому колу читачів.
Віктор Янкевич5.0 Недарма кажуть, що письменник мимоволі може напророкувати долю собі чи іншим, а то й передбачити явища чи події... Назва презентації детективів, котра виникла в автора спонтанно й дещо виклично, інтригуюче, зненацька стала дійсністю, справжнім жахом і для нього, й для гостей дійства, серед яких подибуємо чимало відомих в Україні особистостей.
Але «бібліотекарі знають усе», то ж у цій повісті, як і в попередній, Юлія Левицька — бібліотекарка й детектив — зуміє розплутати тугий вузол родинних взаємин і, звичайно ж, знайде вбивцю. Для широкого кола читачів.
Олег Клименко0.0 Історичний роман-хроніка «Пальпація» є першою книгою трилогії «Вирівнювання» Збруча». У ньому йдеться про двобій польської та радянської розвідок, який відбувався на Тернопільщині напередодні і на початку Другої світової війни. Гостросюжетні події, пов’язані з евакуацією цінностей Банку Польського, та історичні персонажі, серед яких достойники Польщі та СРСР, розкриті метафорично, з іронією та сарказмом.
Аліна Червоноока0.0 «Крізь терни до зірок» — життєве кредо Божени, студентки педагогічного університету. Молода амбітна дівчина з провінції приїжджає до великого міста здобувати вищу освіту і забезпечити собі краще життя. Улюблена професія, фінансова свобода й незалежність — ось її мрія. Та для неї доля приготувала дещо більше — жагуче п’янке кохання з великим статком на додачу. Кажуть, що мрії не зраджують — її просто змінюють. Чи зміниться мрія Божени? Чи наважиться вона подолати прірву соціальної нерівності заради обіймів коханого? Чи зможе довірити йому зранене серце? Відповідь дасть лише час.
Олександр Вільчинський4.8 Олександр Вільчинський (нар. 1963 р.) — прозаїк, есеїст, автор кількох книжок прози, серед яких романи «Суто літературне вбивство», «Останній герой», «Віаґра для мера». Живе і працює в Тернополі. Роман «Дерева на дахах» — це не тільки оповідь про життєві пошуки «неспокійної» людини, «героя свого часу» — Якова Довганя, бунтівника із довгим сивим хвостом і кільчиком у вусі. Це насамперед роман про Місто, про Тернопіль, що схожий на кораблик, про тернопільські будинки, схожі на кораблики, і про тернопільські кораблики, схожі на будинки, на дахах яких, до того ж, ще й ростуть дерева. Про тернопільську забігайлівку, «для інтелектуалів і митців» «Пінгвін», а також про будинки, дерева та забігайлівки в інших містах, про одвічні стосунки між митцем і алкоголем, а ще про котів, чоловічу дружбу і справжню любов до Жінки. Чи то пак, до жінок. Словом, усім українським інтелектуалам, хто так і не дочитав «Улісс» Джойса, присвячується...
Олена Ходюк0.0 Це – перший роман про дочку Великого Князя Київського Інгвара Ярославича, яка підростала у Шумську, звідки й вийшла заміж за краківського князя Лешка І Білого. Овдовівши, була регентшею малолітнього сина Болеслава V Сором’язливого. Практично керувала наймогутнішим польським князівством. Її донька та невістка – беатифіковані святі католицької церкви. Життєпис Гремислави потребує всебічного дослідження, але й те, що відомо, являє нам взірець цільної, вольової володарки, вірної дружини, мудрої та самовідданої матері. Для широкого кола читачів.
Лана Перлулайнен0.0 Це – історія життя нашої землячки Маріанни Мнішховни (1588–1614), більше відомої як Марина Мнішек завдяки помилковому прочитанню прізвища росіянами (польською Mniszech – ченчик, а Mniszek – кульбабка). Молодша донька польського маґната Єжи Мнішха народилась у Старосамбірському районі Львівської області. Доля пов’язала її зі (лже)Дмитріями – Першим і Другим, козацьким отаманом Іваном Заруцьким, зробила першою московською імператрицею і суперницею короля Речі Посполитої Зиґмунда ІІІ Вази. І зрештою відібрала все.
