Марися Нікітюк — об авторе
КнигиСмотреть 3
ФотоСмотреть 1
РецензииСмотреть 2
11 марта 2018 г. 20:57
142
5 Жир!
Ох і довго в дєбріях сучукрліту я шукала щось подібне. Не банальні і очевидні сльози -соплі- каяття і історії про бідних українців, а справді якісну, в чомусь виносящу мозг літературу, яка після себе залишає крутезний і дуже довгий післясмак. "Безодня" - книга надто метафорична, щоб можна було в 2х словах описати її зміст. Це - збірка розповідей, але не зовсім простих. Кожна з цих історій - це крах невеличкого світу, неймовірно глибока філософська, а часто і огидна до захоплення казка, про падіння моралі, любові та всього людського в цьому світі. Мова Марисі Нікітюк - це саме та мова, на якій я сама розмовляю все життя. А ще ця мова неймовірно красива своїми оборотами.
Він пішов на світанку, поцілував сонного сина, сказавши, що завжди буде поруч, адже світло рухається зі швидкістю 300…
1 октября 2019 г. 19:52
108
1 Что болит, о том и говорит
Я была бы счастлива никогда не узнать о существовании этой книги...и Марыси Никитюк в общем(после прочтения книги я посмотрела пару интервью с ней, чтоб убедиться, что мне не показалось полнейшее отсутствие писательского таланта; да, очередная журналистка, которая решила ещё и издаваться). Но у меня оказалась бумажная книга и я решилась прочесть- для общего развития и чтоб узнать, за что же заплачено 185 грн(даритель забыл снять ценник)) Сначала мне показалось, что это "небольшое" подражание Шантараму, но потом поняла, что, даже если автор и пыталась, её постигла неудача- кроме Индии и мужчины, очутившегося там по стечению обстоятельств, ничего общего нет. В общем, попытка воспользоваться модой среди всякой денежной шушеры с претензией на интеллигентность и духовнобогатость на поездки…