Максим Тарнавский — об авторе

Предложить изменения

Приклад того, як треба писати наукові монографії, щоб їх хотілося читати. І не тільки літературознавцям. Канадський дослідник українського походження бере найзаяложенішого класика епохи реалізму (який, до того ж, найбільше асоціюється зі стражданнями на уроках укрліт у школі) й пише про нього так, що це справді цікаво читати; більше того, виникає бажання перечитати окремі тексти самого Нечуя (якого не тримала в руках класу з 8-9-го). Звісно, найцікавіше читати перший розділ, який стосується не творчості, а життя письменника. Крім самої біографії, тут багато гумору, різних бувальщин і чуток, які про письменника розпускали недоброзичливці (головний серед яких Сергій Єфремов). Тарнавський на пальцях пояснює, як так сталося, що автор, котрий був доволі прогресивним і навіть новаторським для…