Лучшие книги Сергея Плохия

Тема украинской государственности, национальной идентичности украинцев, их роли в истории Восточной Европы стала после 2014 года одной из самых острых не только на Украине, но и в России и мире. Почему российско-украинский конфликт оказывает столь сильное влияние на мировое сообщество? Что отличает украинцев от русских? Как возникла, на чем строилась и как победила идея украинской независимости? Название книги «Врата Европы» – один из ключей к ответу на эти вопросы. Известный украинский и американский историк Сергей Плохий, внимательный и неравнодушный исследователь, предлагает взглянуть на историю Украины прежде всего как на историю ее…

Профессор истории Гарвардского университета предлагает взвешенную оценку политических и экономических событий, обусловивших и сопровождавших гибель СССР и начало самостоятельной жизни России, Украины и других бывших советских республик.
Вышедшая в 2014 году книга в нынешнем году удостоилась двух престижных премий: Pushkin House Russian Book Prize (за лучшую англоязычную книгу о России) и Lionel Gelber Prize (за лучшую документальную книгу о международных отношениях и политике).

Самая большая техногенная катастрофа в истории, авария на Чернобыльской АЭС унесла тысячи жизней, обрушила главный религиозный культ XX века – веру в технический прогресс и стала символом несостоятельности всего советского проекта. Детальная история катастрофы и ее экологических и политических последствий – в новой книге профессора Гарвардского университета Сергея Плохия.

Богдан Сташинский – агент КГБ, в одиночку ликвидировавший в Мюнхене двух виднейших лидеров украинской эмиграции, Льва Ребета и Степана Бандеру. За эти блестяще проведенные спецоперации агент был награжден на родине орденом Красного Знамени, а через несколько лет после этого вместе со своей женой сдался полиции Восточного Берлина и сделал ряд сенсационных признаний, раскрывших методы работы КГБ. Что заставило этого человека пойти на такой шаг? Кем был Богдан Сташинский и кем были его жертвы? Благодаря недавно рассекреченным документам мы можем не только проникнуть в тайну этого незаурядного человека, но и лучше понять, на чем строилась…

Новий твір Сергія Плохія засновано на архівних матеріалах та протоколах суду. Він розповідає про одного із найвідоміших агентів КДБ, вбивцю Степана Бандери і Лева Ребета, Богдана Сташинського. Детально і вичерпано описано день, коли був убитий провідник ОУН, і слідство, що велося після події. Автор пропонує новий погляд на долю Сташинського, чия історія є головною у цьому творі.

В разные эпохи на карте мира было множество империй, и все они канули в Лету. Но в случае с Россией имперский идеал стал ориентиром, который определяет бытие страны вот уже несколько столетий.

Одновременно со строительством империи шел процесс создания русской нации, мучительно искавшей ответ на вопрос о своей идентичности и транформировавшейся в зависимости от политической конъюнктуры и идеологического запроса власти. С увеличением территории империи формировалось национальное самосознание украинцев и белорусов, которые долгое время считались ветвями единого общерусского народа.

В книге рассматривается влияние могучего мифа о преемственности власти от Киевской Руси, воспринятого московскими князьями и игравшего ключевую роль не только в эпоху "собирателей Русской земли" и империи Романовых, но и в советский период, несмотря на декларируемый поначалу интернационализм и исчезновение национального вопроса. Миф не утратил актуальности и по сей день, так как явно присутствует в концепциях общерусского народа и идеологемы Русского мира, которые пришли в реальность XXI века, чтобы продолжить поход за "потерянным царством".

Гарвардський історик Сергій Плохій розгадує у своїй новій книжці таємницю «Історії русів», одного з найважливіших і найзнаменитіших текстів модерної української історії. Пошук автора загадкової пам'ятки, пояснення її внутрішньої логіки і мети — головна сюжетна лінія цієї книжки. Два додаткові мотиви — історія українського козацтва з початку XVI до початку XIX століття та історія відкриття, публікації і досліджень самої «Історії русів» — ілюструють зв'язок між історією, міфом і націєтворенням від наполеонівських часів до наших днів. Завдяки широкому історичному контексту й авторовій ерудиції книжка буде цікавою не лише фахівцям, а й широкому читацькому загалу.

Новая книга известного историка Сергея Плохия посвящена малоизвестной странице Второй мировой войны — истории создания и деятельности трех баз ВВС США в Полтавской области, “где советские и американские солдаты жили и сражались плечом к плечу” и с которых проводились челночные бомбардировки объектов в странах Оси.

Здесь есть герои большой политики, сыгравшие важные роли в воплощении амбициозного замысла челночных бомбардировок: Франклин Рузвельт, посол США в СССР Аверелл Гарриман, генерал Дин, с советской стороны — Иосиф Сталин, нарком Вячеслав Молотов, генерал Алексей Новиков, но также многие тысячи людей, причастных к повседневной деятельности баз. За это недолгое время они получили колоссальный опыт взаимодействия и общения, который повлияет на всю их дальнейшую жизнь. Уникальность работе придает использование обширных архивных материалов КГБ УССР (контрразведки Смерш), ранее недоступных исследователям.

Это микроистория, в которой, как в капле воды, отразилась заведомая обреченность изначально блестящего плана.

Вопрос об истинных исторических корнях современных украинцев и россиян является темой досконального исследования С. Плохия в книге «Происхождение славянских наций. Домодерные идентичности в Украине и России». Опираясь на достоверные источники, автор изучает коллизии борьбы за наследство Киевской Руси на основе анализа домодерных групповых идентичностей восточных славян, общего и отличного в их культурах, исторических мифах, идеологиях, самоощущении себя и других и т. п. Данная версия издания в составе трех очерков («Было ли «воссоединение»?», «Рождение России» и «Русь, Малороссия, Украина») охватывает период начала становления и осознания украинской державности – с середины XVII до середины XVIII века – и имеет целью поколебать устоявшуюся традицию рассматривать восточнославянские народы как загодя обозначенные исконные образования, перенесенные в давние времена нынешние этноцентрические нации. Идентичность является стержнем самобытности народа и всегда находится в движении в зависимости от заданной веками и обстоятельствами «программы», – утверждает это новаторское убедительное исследование, рекомендованное западными и отечественными рецензентами как непременное чтение для всех, кто изучает историю славянства и интересуется прошлым Восточной Европы.

Нова книжка С. Плохія стала відгуком професійного історика, одного із ведучих спеціалістів в галузі історіографії та історії Східної Європи, на російсько-український конфлікт, що розгорівся 2014 року.

Детально розглядаючи історію українського та російського народів, автор доводить, що коріння цього конфлікту заховано в самому процесі становлення Росії як держави. Та й саме піднесення як російської держави, так і російської нації, її великодержавний статус — все це трималося на Україні, якій треба було бути окремою, але невіддільною частиною Росії. Багато хто в Кремлі та за його межами у виході України з-під впливу Росії побачив атаку на саму Росію.

Третє лютого 1945 року. До вілл поблизу чорноморського курорту Ялта прибули два найпотужніші лідери демократичного світу — Рузвельт і Черчилль. Вони називали себе аргонавтами, які дісталися чорноморського узбережжя, щоб відібрати золоте руно у дракона, що ніколи не спав. Золотим руном мало стати завершення війни, а драконом був господар маєтку, Йосип Сталін. Ця доленосна зустріч визначила стратегію перемоги над Німеччиною та Японією. Проте роками довкола наслідків ялтинської конференції точаться запеклі суперечки: чи не поклало це початок холодній війні? Чи відповідало американським інтересам наполягання приєднати СРСР до війни з Японією?…

From one of the foremost historians of the former Soviet Union, a nonfiction spy thriller about a KGB assassin whose defection to the West changed the face of Cold War espionage

In the fall of 1961, KGB assassin Bogdan Stashinsky defected to West Germany. After spilling his secrets to the CIA, Stashinsky was put on trial in what would be the most publicized assassination case of the entire Cold War. The publicity stirred up by the Stashinsky case forced the KGB to change its modus operandi abroad and helped end the career of Aleksandr Shelepin, one of the most ambitious and dangerous Soviet leaders. Stashinsky’s testimony, implicating the Kremlin rulers in political assassinations carried out abroad, shook the world of international politics. Stashinsky’s story would inspire films, plays, and books—including Ian Fleming’s last James Bond novel, The Man with the Golden Gun.

A thrilling tale of Soviet spy craft, complete with exploding parcels, elaborately staged coverups, double agents, and double crosses, The Man with the Poison Gun offers unparalleled insight into the shadowy world of Cold War espionage.

Книжка професора Гарвардського університету Сергія Плохія є першою спробою не тільки політичної, але також інтелектуальної біографії Михайла Грушевського на тлі ідейних колізій його доби. Життєвий і науковий шлях найви-датнішого українського історика XX століття розглянуто в контексті поразки та розпаду всеросійського історичного наративу і постання національної версії українського історіописання. Заперечивши «звичайну» схему руської історії, Грушевський витворив «незвичайний» на той час конструкт історії української, який започаткував переділ історичного простору між імперським і національними наративами і став передумовою розвалу спершу Російської імперії, а згодом Совєтського Союзу. Аналізуючи у своїй праці обидві ідентичності Михайла Грушевського - історика та політика, дослідник пропонує цілком нове бачення його ролі у підважуванні та руйнуванні імперської ідеї триєдиної російської нації та формуванні українського національного проекту.

Профессор Гарвардского университета Сергей Плохий в этой книге предпринимает попытку разгадать тайну «Истории русов» — одной из важнейших украинских исторических хроник XIX столетия. Поиски автора загадочного произведения, прояснение внутренней логики и цели создания легендарных хроник — главная сюжетная линия этого труда. Два дополнительных мотива — история украинского казачества с начала XVI до начала XIX столетия, а также история открытия, публикации и исследования самой «Истории русов» — иллюстрируют связь между историей, мифом и процессом становления украинской нации с начала позапрошлого века и до наших дней. Благодаря широкому историческому контексту и глубокой эрудиции автора книга эта будет интересна не только специалистам, но и самому широкому кругу читателей.

Немало памятных мест на Приднепровье связано с казачеством. О жизни, быте и военных походах казаков рассказывает научно-популярный иллюстрированный очерк. В подготовке этого издания принимало участие малое предприятие "Памятники Украины". Для широкого круга читателей.

'Brisk and thoughtful, this book could hardly be more timely' Dominic Sandbrook, BBC History Magazine, Books of the Year

An astonishingly wide-ranging history of Russian nationalism chronicling Russia's yearning for Empire and how it has affected its politics for centuries from the author of Chernobyl, winner of the Baillie Gifford Prize

In 2014, Russia annexed Crimea and attempted to seize a portion of Ukraine. While the world watched in outrage, this violation of national sovereignty was in fact only the latest iteration of a centuries-long effort to expand Russian boundaries and create a pan-Russian nation. In Lost Kingdom, award-winning historian Serhii Plokhy argues that we can only understand the merging of imperialism and nationalism in Russia today by delving into its history.

Spanning over two thousand years, from the end of the Mongol rule to the present day, Plokhy shows how leaders from Ivan the Terrible to Joseph Stalin to Vladimir Putin have exploited existing forms of identity, warfare and territorial expansion to achieve imperial supremacy. A strikingly ambitious book, Lost Kingdom chronicles the long and belligerent history of Russia's empire and nation-building quest.

Nearly thirty years after the end of the Cold War, today’s world leaders are abandoning disarmament treaties, building up their nuclear arsenals, and exchanging threats of nuclear strikes. To survive this new atomic age, we must relearn the lessons of the most dangerous moment of the Cold War: the Cuban missile crisis.

Serhii Plokhy’s Nuclear Folly offers an international perspective on the crisis, tracing the tortuous decision-making that produced and then resolved it, which involved John Kennedy and his advisers, Nikita Khrushchev and Fidel Castro, and their commanders on the ground. In breathtaking detail, Plokhy vividly recounts the young JFK being played by the canny Khrushchev; the hotheaded Castro willing to defy the USSR and threatening to align himself with China; the Soviet troops on the ground clearing jungle foliage in the tropical heat, and desperately trying to conceal nuclear installations on Cuba, which were nonetheless easily spotted by U-2 spy planes; and the hair-raising near misses at sea that nearly caused a Soviet nuclear-armed submarine to fire its weapons.

More often than not, the Americans and Soviets misread each other, operated under false information, and came perilously close to nuclear catastrophe. Despite these errors, nuclear war was ultimately avoided for one central reason: fear, and the realization that any escalation on either the Soviets’ or the Americans’ part would lead to mutual destruction.

Drawing on a range of Soviet archival sources, including previously classified KGB documents, as well as White House tapes, Plokhy masterfully illustrates the drama and anxiety of those tense days, and provides a way for us to grapple with the problems posed in our present day.

У своїй праці Сергій Плохій розгадує таємницю легендарної «Історії русів». Цей текст називають одним з найважливіших і найвідоміших у модерній українській історії. Але попри це «Історія русів» мала всі ознаки національної містифікації. Сергій Плохій намагається сягнути самої суті тексту, не тільки з’ясувати, хто був його автором, а й пояснити внутрішню логіку і мету цієї історичної пам’ятки. Досліджуючи історію відкриття та публікації «Історії русів», автор звертається до епохи українського козацтва з початку XVI до початку XIX століття, шукаючи зв’язок між історією, міфом і націєтворенням від наполеонівських часів до наших днів.