Рецензии на книги — Анна Тарнава

Сюжет обертається довкола думок жінки на ім’я Леся, яка живе звичним життям дружини — розривається між роботою та родиною, а паралельно думає про себе, про мрії, про бажання, про майбутнє, про чоловіка. І ці роздуми такі легкі, такі іронічні, і такі жіночі, що викликали в мене добродушну посмішку і навіть естетичну насолоду від читання.

Окремо відмічу, що роздуми ці є лаконічними, тобто головна героїня не Марсель Пруст і швидко розкладає по поличках своє життя, аби зробити висновок з того чи іншого приводу. Втомитися від них неможливо.

До того ж, за 200 сторінок тексту окрім роздумів з Лесею трапляться дещо незвичні пригоди, подекуди інтригуючі, але відчувається, що все-таки сюжет тут лише є обгорткою до тих ідей, які хоче донести авторка, наприклад:

«Це твій шлях, це твій вибір, він…