Рецензии на книги — Арам Пачян

Все ж таки сучасні автори коротких форм у пост-радянському просторі усі однакові. Ні, не однакові, а скоріше рівні. Визначні, проте рівні. Вони рівно хороші - із літературної точки зору, бо не оцінити гарну мову та подачу тексту (хоча вже, здається, прийшов час виростати із постмодернізму) я не можу. І - рівно погані. Із точки зору змісту та філософських ідей. Філософські ідеї сучасної …

Я обожнюю жанр невеличких оповідань про людей, про життя, про світ навколо. В принципі тому я і купила цю книгу, адже з роботами автора я взагалі не була знайома.

отже, до плюсів можна віднести те, що книга дуже легко і швидко читається. мова написання проста і буде зрозуміла всім! але історії..Честно, деякі сподобались, деякі ні, а от деякі взагалі викликали відразу. можливо я просто не …

Таки я не все розумію в сучасній літературі. Я дуже хотіла познайомитися з творчістю вірменських письменників, але дана книга викликала ну дуже неоднозначні враження. Це збірка опповідань, але якщо честно, то я навіть не зрозуміла про що деякі оповідання Арама. Для мого мозгу аж надто багато метафор. Мені здається, що у письменника було важке дитинство та підлітковий вік, адже у більшості …

на форумі з поміж усіх новинок всл (не нон фікшн) впала в око саме ця. і я її не придбала. знаєте, ходила, придивлялась, листала, сумнівалась. і не придбала. придбала за тиждень у києві. бо всьому свій час і місце. це хороші есеї. їх зміст важко передати словами. і емоції від прочитання важко передати словами. бо - не треба. треба сісти і читати. і буде вам щастя. бо - варто.

Не легке чтиво, не впевнена що щось зрозуміла.. І так мусить бути, щоби пошук тривав, щоби світло в кінці тунелю не стало недосяжною крапкою. Ця фраза, це єдине, що змусило задуматися.