Новинки Дехнель Яцек

Неслыханный акт вандализма в художественном музее всколыхнул Европу. Газетные заголовки пестрят упоминаниями о кислотном вандале. Кто он? Что побудило его к такому дерзкому нападению? Какие желания скрываются за его пламенными речами в суде? И сможет ли психиатрическая клиника удержать его? Пока журналисты теряются в догадках и выискивают все новые и новые факты биографии преступника, а кассиры в музеях искоса поглядывают на посетителей, сопоставляя сотни лиц с его фотографией, сам Кривоклят сидит на курсах арт-терапии Медицинского центра "Замок Иммендорф" и обдумывает очередной план. Яцек Денель превратил печальную историю немецкого…

Lala has lived a dazzling life. Born in Poland just after the First World War and brought up to be a perfect example of her class and generation tolerant, selfless and brave Lala is an independent woman who has survived some of the most turbulent events of her times. As she senses the first signs of dementia, she battles to keep her memories alive through her stories, telling her grandson tales of a life filled with love, faithlessness and extraordinary acts of courage.Sweeping from nineteenth-century Kiev to modern-day Poland, Lala is the enthralling celebration of a beautiful life.

„Do Europy — tak, ale razem z naszymi umarłymi”, pisała Maria Janion. Ta myśl stała się punktem wyjścia powieści Jacka Dehnela, w której trochę śmieszno, trochę straszno, a na pewno bardzo aktualnie. W pewnej krakowskiej kamienicy mieszka cały przekrój polskiego społeczeństwa. W tym Kuba i jego chłopak, Tomek. Kuba jest dziennikarzem. Wraz z ekipą telewizyjną trafia na cmentarz w Cikowicach pod Bochnią, skąd napływają informacje o napadach na groby i wykradzionych ciałach. Nie byłoby w tym może nic aż tak niezwykłego, gdyby nie jeden zagadkowy szczegół — nagrobne płyty zostały rozbite… od środka. I wtedy zaczyna się prawdziwe…

Нечуваний акт вандалiзму у художньому музеï сколихнув Європу. Газетнi заголовки майорять згадками про Кислотного Вандала. Хто вiн? Що спонукало його до такого зухвалого нападу? Якi прихованi бажання ховаються за його палкими промовами у судi? I чи зможе черговий заклад для психiчно хворих втримати його?

Поки журналiсти губляться в здогадках i вишукують все новi й новi факти бiогоафiï злочинця, а касирки в музеях скоса позирають на вiдвiдувачiв, спiвставляючи сотнi облич iз його фотографією, сам Кривоклят сидить на курсах арт-терапiï Медичного центру "Замок Iммендорф" i обмiрковує черговий план.

Новий роман Яцека Денеля–сповнений чорного гумору, написаний на одному подиху твiр про мистецтво, любов i людину, яка не боïться кинути виклик суспiльству.

Jesień roku 1898. W Genewie zamachowiec wbija pilnik w serce cesarzowej Sissi, a do Krakowa przybywa Szatan – Stanisław Przybyszewski. Parę tygodni później eleganckie towarzystwo – w tym niezwykle podekscytowana profesorowa Szczupaczyńska – zbiera się w ekstrawaganckim Domu Egipskim, by wspólnie obserwować całkowite zaćmienie Księżyca oraz wziąć udział w seansie spirytystycznym.
Do stołu zasiądzie dwanaście osób. Jedna z nich już od niego nie wstanie.
Krakowska panna Marple czuje, że zagadki tej zbrodni nie uda się rozwiązać bez jej pomocy. Będzie musiała zaniedbać domowe obowiązki i Ignacego – ale przecież morderca sam się nie złapie.

Роман "Сатурн" - это сплетение трех монологов: великого живописца Франсиско Гойи (1746-1828), его сына Хавьера и внука Мариано. Жонглируя этими тремя точками зрения, Яцек Денель открывает читателю теневую сторону жизни знаменитого художника и, предоставив слово мужчинам из рода Гойя, показывает, какая глубокая пропасть разделяет их и насколько сильны кровные узы. Это семейный портрет в интерьере опасных связей и бурных исторических событий. Рисуя частную жизнь гения - талантливо, сочно, - автор романа излагает интригующую и научно обоснованную версию создания фресок на стенах загородного дома Гойи, известных всему миру как "мрачные картины"

Видатні містифікації, жертвами яких стають тисячі людей, навіть незгірш освічених і цілком статечних, – не винахід «епохи постправди». У матінки Макрини Мечиславської, святої мучениці за католицьку віру, запобігали ласки сановники й аристократи, вона мала аудієнції в Папи й зналася з Адамом Міцкевичем, про неї писали Юліуш Словацький та Станіслав Висп’янський.

У книзі Яцека Денеля з переплетених монологів Макрини-Юльки постають різні версії однієї приватної історії, яка свідчить, що розмежувати побожність і глум, святість і божевілля іноді майже неможливо, а часто – просто нікому не потрібно. Ми ж завжди віримо в те, у що хочемо вірити.

Krivoklat, wieloletni pacjent zakładów dla psychicznie chorych, obwołany przez austriacką prasę „kwasowym wandalem”, ma za sobą historię niszczenia dzieł sztuki w najsłynniejszych muzeach Europy. I nie powiedział jeszcze ostatniego słowa. Powieść Jacka Dehnela, pastisz antymieszczańskiej twórczości Thomasa Bernharda, to przepojona czarnym humorem, wyrzucona na jednym oddechu opowieść o sztuce, miłości i człowieku, który nie boi się sprzeciwić społeczeństwu.

«Ляля» – це книга-розповідь, що нагадує клаптикову ковдру: кожний клаптик на своєму місці, і разом вони створюють неповторну цілість. Це книжка про любов, хворобу, старіння й помирання. Але спершу були великі війни та японський шпигун, куляста блискавка й корова у вітальні, каблучка із сапфіром і славетні східні килими, якими вистеляли Хрещатик... Та передусім Ляля переповідає онукові, а отже, і нам з вами, безцінні історії свого життя, які щоразу обростають новими подробицями, стаючи для нас містком між минулим і сучасністю.

Оригінальна інтерпретація постаті славетного митця Франсиско Ґойї, яка ґрунтується на сучасних мистецтвознавчих дослідженнях. Це не класичний «роман виховання митця» чи «романізована біографія», а новий погляд з іншого ракурсу – провокативний і безперечно цікавий.

Батько, син і онук: три монологи, в яких оповідається одна й та ж історія.

І один шедевр: намальований на стінах пристановища самітника, «Дому Глухого» під Мадридом, монументальний цикл «Чорних картин», який є ключем до того, що відбулося між Франсиско, Хав’єром та Маріано – і що дотепер відбувається в багатьох патріархальних родинах.

Видання здійснене у співпраці з Національним музеєм мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків.

Роман "Сатурн" - это сплетение трех монологов: великого живописца Франсиско Гойи, его сына Хавьера и внука Мариано. Жонглируя этими тремя точками зрения, Яцек Денель открывает читателю теневую сторону жизни знаменитого художника и, предоставив слово мужчинам из рода Гойя, показывает, какая глубокая пропасть разделяет их и насколько сильны кровные узы. Это семейный портрет в интерьере опасных связей и бурных исторических событий. Рисуя частную жизнь гения - талантливо, сочно, - автор романа излагает интригующую и научно обоснованную версию создания фресок на стенах загородного дома Гойи, известных всему миру как "мрачные картины".

Бесконечный караван удивительных историй, рассказанных бабушкой Лялей внуку и записанных им в книгу, заставляет вспомнить слова русского философа В. В. Розанова: «Старые, милые бабушки — берегите правду русскую… её некому больше беречь». «Так ведь о русских бабушках, а не польских!» — могут возразить. А вы почитайте «Лялю» и тогда поймете, почему русские.
Три открытия дарит эта книга.
Первое: теперь понятно, что имел в виду другой русский писатель, когда к формуле «Человек должен построить дом, родить сына, посадить дерево» — добавил: «…И НАПИСАТЬ КНИГУ». Образец такой книги вот: она, как ОБЩЕЕ ДЕЛО поколений, пусть виртуально, но воскрешает предков (Н. Ф. Федоров), фимиамом благодарности восходя к небесам, как молитва. Если у вас проблемы с молодежью вашей семьи, читайте «Лялю» — она восстановит связь между поколениями.
Второе: не нужно ни академически поставленного голоса, ни обучения в консерватории, чтобы написать и спеть свою песню про то, что было вчера («Yesterday»), позавчера и много лет назад. Так появилась песня, так появился роман, название которого, как камертон, задает тон целому направлению в литературе; прислушайтесь: «Ля-ля».
Третье: Яцек Денель.

Historia słynnej oszustki religijnej podziwianej przez papieży i… Juliusza Słowackiego.
Matka Makryna to monolog przeoryszy klasztoru bazylianek w Rzymie, matki Makryny Mieczysławskiej.
W latach 40-tych XIX wieku stała się obiektem fascynacji i uwielbienia polskiej emigracji i europejskiej prasy, kiedy opowiedziała o prześladowaniach, jakie spotkały ją ze strony władz rosyjskich. Sięgnęła szczytów władzy, zarówno świeckiej jaki kościelnej.

Powieść Jacka Dehnela, jednego z najgłośniejszych pisarzy młodego pokolenia, to przejmująca opowieść o życiu w cieniu geniusza. O niszczącej presji, jaką na syna wywiera potężny i despotyczny ojciec.
Francisco Goya na początku XIX wieku jest u szczytu sławy i u progu starości. Maluje dużo dla dworu królewskiego, ale zlecenia spływają z całej Hiszpanii. Czas dzieli między pracę, polowania i podboje miłosne. Nie gnuśnieje nawet, gdy po ciężkiej chorobie traci słuch. Tylko syn Javier nie całkiem mu się udał: ślęczy nad książkami, nie garnie się do farb. Jednak Francisco nie rezygnuje, chce ukształtować Javiera na swój obraz i podobieństwo. Decyduje nawet o jego ożenku, a potem zaczyna podejrzanie kokietować synową. Może we wnuku geniusz malarski znajdzie swoje wcielenie?
Saturn to rewers biografii wielkiego artysty, który przez życie "idzie, skacząc po górach", ale w jego domu częściej panują smutek, samotność i frustracja. Dehnel pokazuje, że genialny malarz to zarazem fanfaron i mitoman, przepełniony pychą i żądzami. Zastosowany w książce wielogłos narracyjny daje obraz edypalnego konfliktu, który dzieli Goyę i jego potomków

W wierszach z Ekranu kontrolnego tradycja literacka z całym bagażem toposów i efektów formalnych zderza się z niebanalnymi i odważnymi obrazami, nie unikającymi odniesień filozoficznych i obyczajowych, udowadniając, że "klasycyzm może być płodny, gdy wyprowadza się go z muzeów na ulice i wtrąca we własne życie".