Оксана Мороз — об авторе

Предложить изменения

Багато чого мені тут не сподобалось. Перші теоретичні розділи мене відштовхнули: ті роздуми про освіту, СРСР.

А ще я дуже не люблю різні типізації, а тут і три типи націй, і і три типи людей (розумні, борці і овочі). . Я маю тримати в голові думку про те, що це лише авторське бачення, її думка і т.д., але зважаючи на анотацію, її досвід роботі в індустрії вірусмейкерства, я очікувала більш яскравих кейсів, прикладів, правил, розвінчувань міфів, а не те, що отримала в результаті.

Добила мене підсумкова класифікація людей: є залежні і втомлені, релігійні фанатики, ті, хто виживає, сільські мешканці, самолюби і Остапи Бендери... . Я вже згадувала, як я не люблю різні типології? Мене аж відвертає від книжок, де нас, людей, намагаються класифікувати.

І тому мені важко дати оцінку. Через оце все…

Інфа про квартиру Сєрлєща була цкуванням, Бігус вивалив "факти", у 2010-2014 роках в Україні було кілька незалежних ЗМІ серед найвпливовіших, у "совку" достатньо було натружено працювати, аби досягти успіху, а професія вчителя була шанованою та впливою, на депозит гроші складають ті, хто не довіряє владі і були кількі разів нею обдурені, Московський патріархат - канонічний, а аби визначити фейковий аккаунт у мережі, чи нє, треба поглянути на його обкладинку, бо перша ознака фейкового аккаунту - це обкладинка, яка не відповідає сезону.

Якщо ви вирішили, що це я остаточно поїхала кукушєчкою, то пояснюю. Все це (а також це пучок іншого) - це твердження авторки Оксани Мороз, про які я дізналася, прочитавши її книгу "Нація овочів".

Наскрізна ідея - у совку було найкращє образованіє, яке вчило…