Виктория Амелина – лучшие книги

Смішний пудель на ім’я Дом розповідає нам історію родини — старого полковника та кількох поколінь жінок. І пес, і люди почуваються ніяково у невеличкій львівській квартирі, де жив раніше... Яка різниця хто? Камені не розкажуть. Або розкажуть — якщо маєш собаче чуття. Та хіба є історії, які допоможуть — полковнику зі сходу України чи хоча б його псові — нарешті відчути себе вдома у Львові 90-х? Здається, до чужої скрині вже ніколи не підібрати ключа. Вже ніколи не відпустити штурвал винищувача. Ніколи ні пес, ні стіни не приймуть нових господарів. Але буває, чужа таємниця виявляється й твоєю також. І, можливо, героям цієї історії таки…

Костя – пересічний українець, продукт нашого часу, прихильнішого до тих, хто вміє адаптуватися до швидких змін і не надто переймається почуттями оточуючих. Забути найдорожче, вижити в дитбудинку й серед ділків 90-х, аби стати врешті «нормальною людиною» з доброю роботою і крутим авто – ось шлях Кості, якщо не всієї країни. Що для такого «героя нашого часу» Майдан? Та підзаголовок роману – «Homo Compatiens », з латини, «людина, що співстраждає», підказує: головному герою не вдасться сховатися в зоні комфорту. Разом із ним ми проживемо далекі аварії, війни і революції, як свої власні, аби врешті побачити революцію в Києві і зробити вибір... Як написав Юрій Іздрик «…авторка вплітає українські події останніх років у контекст новітньої історії цілого світу. І йдеться не так про політичні паралелі (скажімо, Майдану київського і майдану Тахрір у Єгипті), як про те, що в сучасному глобалізованому світі немає і не може бути локальних конфліктів, локальних проблем, локальних воєн, локальних революцій...»

Головний герой цієї книжки – Хтось. І щоб дізнатися, хто ж він насправді, йому доведеться постаратися: навчитися читати, знайти команду однодумців і разом втілювати мрії. Весела і дуже красива історія для найменших про ту задачку, яку їм самим зовсім скоро доведеться вирішувати: хто я і яка моя мрія? А трапилася ця історія у великому акваріумі, великому й круглому, як наша планета...

«Лялька. Оповідання про дитинство» — збірка короткої прози сучасних українських письменників. Ці твори — яскраві та щемкі, ніжні, а часом й болісні. Вони про світ дитинності, коли все бачиться й сприймається так по-особливому.

13 різних історій про час і стан, коли лялька — найліпша приятелька, дерева високі-високі, а звичайні речі перетворюються на казкові.

Ека — маленький екскаватор. Але пригоди в нього великі, часом — світового масштабу. Він, мов справжній супергерой, може занапастити чи врятувати світ. Ека любить розповідати про свої дивовижні пригоди: як вичерпав ковшем пів моря, як зірвав із неба зірку, як ледь не викрав айсберг у Антарктиді. Ека дуже хоче бути корисним. То святому Миколаю допоможе, то скелет динозавра в музей привезе, то врятує від знищення улюблений парк. Можливо, як відомий барон Мюнхгаузен, Ека трішечки перебільшує у своїх е-е-есторіях? Але на те вони й «Е-е-есторії екскаватора Еки» — кумедні історії найбалакучішого екскаватора в світі.