Юлія Гук — об авторе

Предложить изменения

Перестати кривлятися, а жити відповідно до своїх потреб та бажань - ось про що дана книга. А ще про силу, без якої не досягнути першого. А ще про людей, які з’являються в нашому житті в потрібний момент, і про те, що такими ж людьми можемо стати для когось і ми самі. А ще про щастя, що є сукупністю всього вище переліченого. Саме так я сприйняв даний твір.

Хороша книга молодої письменниці, що примушує згадувати, думати, змінювати...

Боже, як мене бісе головна героїня, вона так доводить собі що вона прообраз інтелекту, єдина у світі знає що таке внутрішня свобода, ніяких кордонів, при цьому вбиває не тільки себе, а й людей що її оточують "моя подруга зрадила наші з нею спогади" а те що вони не бачились декілька років, подруга налагодила життя, знайшла гармонію з чоловіком, та нахер це усе, вона ж зрадила якісь там студентські спогади, тому я зруйную її налагодженне щасливе життя, та ще й прибирати по людськи не вміє, живе як на смітнику. І звісно ж у не працюючої молодої дівчини є своя окрема хата-студія, гроші на алкоголь, та аксесуари Звісно, в житті завжди так, тебе ображають, а ти вертаешся до цієї людини і відкриваєш їй душу...(і це про пересічну колегу на роботі, яка на 10+ років старша за неї) Але ж героїня…