Джеффри Хоскинг — об авторе

Предложить изменения

Книга, может, и популярна на Западе, но лично мне не совсем понятно почему. Не понятна так же причина по которой она считается "учебным пособием". Вся книга - это набор некоторых фактов из истории СССР и авторское мнение касательно этих фактов.

Конечно, было интересно узнать как западные историки смотрят на откровенно враждебное им государство. Несколько раз автор даже признавался, что такое поведение русских западному человеку просто невозможно понять.

Все это, конечно, умиляет и подкупает, особенно искреннее сопереживание за русского человека, который вообще непонятно как пережил весь ужас сталинских репрессий, голод, войну, несвободу слова и пр. Но когда речь зашла об "общечеловеческих ценностях" стало в конец противно. Жуйте лучше, ребята, свой гамбургер - для душевного здоровья…

Пошуки «рускіх» тривають. Через традиційно незламні імперсько-месіанські нахили «рускіє» геть загубилися в історії, ставши, напевно, найневловимішою нацією на світі. У ХІХ ст., як це показала Вишлєнкова у «Визуальное народоведение империи, или "Увидеть русского дано не каждому"», було важко вичленити «рускіх» з тіла імперії. З тією ж проблемою стикнувся і Хоскінг, взявшися за дослідження їхнього положення в Російській, а згодом і в радянській імперіях у ХХ ст.. Шукаючи «рускіх», Хоскінг постійно збивається на «радянських», розповідає про українців і білорусів. Власне «рускіє» повноцінно з'являються на арені лише з розпадом СРСР, і те на мить. Тому й виникає стійке відчуття, що «рускіє» були і залишаються імперською вигадкою. Що це не стільки нація (яка, звичайно, існує, але фактична роль…