Автор
Юрий Хорунжий

Юрій Михайлович Хорунжий

  • 8 книг
  • 9 читателей
4.4
7оценок
Рейтинг автора складывается из оценок его книг. На графике показано соотношение положительных, нейтральных и негативных оценок.
4.4
7оценок
5 3
4 4
3 0
2 0
1 0
без
оценки
3

Юрий Хорунжий — о писателе

  • Родился: 5 августа 1937 г. , Киев, Украинская ССР, СССР
  • Умер: 4 декабря 2007 г. , Киев, Украина
Я представляю интересы Юрий Хорунжий

Биография — Юрий Хорунжий

Хорунжий Юрій Михайлович — письменник, журналіст, історик, літературознавець.
Народився в Києві 5 серпня 1937 року в сім'ї педагогів.
Здобув вищу технічну освіту. Працював у геофізичних і геологічних експедиціях.
1977 року став членом Спілки письменників України.
1979–1982 років працював старшим редактором журналу «Україна».
1982–1995 років перебував на творчій роботі як письменник.
У 1991–2007 роках на громадських засадах редагував журнал «Зона» — видання Всеукраїнського товариства колишніх політичних в'язнів і репресованих.
1995–1996 років працював директором Бюро пропагування художньої літератури при Спілці письменників України.

Автор 45 особистих і гуртових книжок, шістнадцяти…

КнигиСмотреть 8

Библиография

«Вісім місяців — лише мить» (1967),
«Дзвонити тричі» (1971),
«Давні мелодії» (1971),
«Дивний камінь» (1976),
«Шість балів за впертість» (1982),
«Гонитва до мосту» («Скіфи», 1983, у співавторстві з Володимиром Жмирем),
«Ярмарок у Дрогобичі» (1984),
«Глаза в зеркале» (Москва, 1984, переклади на російську повістей та оповідань Хорунжого),
«Літа надій» (1986),
«Борвій» (1987),
«Коли промовляють фальконети» (1988),
«Чуєш, брате мій» (1989),
«Таємна грамота» (1990),
«Серця міддю не окути» (1990),
«Людям мила» (1993),
«Злет і заземлення Григорія Полетики» (1994),
«Сага про Ярославових доньок» (1997, у співавторстві з Юрієм…

Титулы, награды и премии

1990 року Ю. М. Хорунжий нагороджений літературною премією імені Андрія Головка за найкращу книжку року — «Серця міддю не окути».
30 листопада 2000 року отримав подяку голови Київської міської державної адміністрації за «вагомий внесок у створення духовних і матеріальних цінностей та досягнення високої майстерності у професійній діяльності».
За дилогію «Українські меценати. Доброчинність — наша риса» і «Шляхетні українки» удостоєний літературно-мистецької премії імені Володимира Косовського (2004).
Згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка від 26 листопада 2005 р. Ю. Хорунжого нагороджено орденом «За заслуги» як письменника і головного редактора часопису «Зона».

Ссылки

ЦитатыСмотреть 12

Кураторы1

Поделитесь

Смотрите также

Писатели 21 века