Автор
Ольга Деркачова

Ольга Сергіївна Деркачова

  • 10 книг
  • 334 читателя
3.9
300оценок
Рейтинг автора складывается из оценок его книг. На графике показано соотношение положительных, нейтральных и негативных оценок.
3.9
300оценок
5 109
4 107
3 56
2 18
1 10
без
оценки
68

Ольга Деркачова — об авторе

  • Родилась: 16 августа 1978 г. , г. Калуш, Ивано-Франковской обл., УССР, СССР
Я — Ольга Деркачова или представляю её интересы

Биография — Ольга Деркачова

Ольга Деркачова (укр. Ольга Сергіївна Деркачова) — украинская писательница, доктор филологических наук, профессор кафедры педагогики начального образования Прикарпатского национального университета им. В. Стефаника. Член Национального союза писателей Украины (2010), член Национального союза журналистов Украины (2019).

Родилась в Калуше Ивано-Франковской обл. В 10м классе впервые опубликовала стихотворение в газете «Калуський нафтохімік». Закончила Прикарпатский национальный университет им. В. Стефаника, где читает курсы «современный украинский язык с практикумом» и «детская литература».

Является лауреатом городской литературной премии им. И. Франко за книгу «Синдром підсніжника», лауреатом…

КнигиСмотреть 10

ФотоСмотреть 3

РецензииСмотреть 24

Coffee_limon

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

5 февраля 2016 г. 18:07

2K

4 И Львов, и кофе, и даже дождь

Вот что странно. На эту книгу всего одна рецензия. Хорошая, вдумчивая рецензия, с личным мнением читателя Black_angel8. И именно потому, что рецензия вдумчивая и хорошая, становится стыдно, что лично мне книга понравилась. Правда, почему-то стыдно... Я почти не читала книги авторов, написавших свои истории для этого сборника и не знаю, как они пишут романы, поэтому их рассказы показались мне чувственными, искренними и настоящими. И Львов я знаю именно таким, каким он описан. Тоже промашка - я всего лишь иногда заезжающий в город турист, я очарована им, его мистической красотой и романтичным флером. Мне нравится в нем все - и кофе, и даже дождь... И любовь... Мне не повезло, я не знаю другой. Только такую. На грани, до слез и до ... "вийти на балкон і стрибнути". Стыдно... Но книга меня…

Развернуть

29 марта 2022 г. 17:46

156

4 "Головне – вміти визнавати свої поразки з піднятим до дощу обличчям і сприймати їх спокійно, як наявність вечері на столі."

Марта прокидається після коми, в якій пролежала шість років. За цей час світ, нехай не кардинально, але змінився, як і речі, що колись були для неї важливі. Жінка вчиться заново ходити, їсти, писати. Вчиться заново жити новим життя, в якому майже ніхто не чекав на її повернення. Батьки померли, у чоловіка нова дружина і дитина. Картини та коштовності батьків, одяг... Нічого не лишилось.

Але головній героїні потрібно рухатись далі, наздоганяти роки, які випали з її життя. Вона поновлюється на роботі, на якій працювала шість років тому, знайомиться з чоловіком, з яким у них зав'язуються стосунки, стає другом для хворого раком хлопчика. Життя продовжується, зі злетами та падіннями, щасливими та гіркими моментами. Лиш одне тривожить жінку: що трапилось в той доленосний день, коли її збив…

Развернуть

ЦитатыСмотреть 76

Поделитесь