Автор
Николай Руденко

Руденко Микола Данилович

  • 12 книг
  • 2 подписчика
  • 15 читателей
3.8
24оценки
Рейтинг автора складывается из оценок его книг. На графике показано соотношение положительных, нейтральных и негативных оценок.
3.8
24оценки
5 8
4 8
3 6
2 2
1 0
без
оценки
6

Рецензии на книги — Николай Руденко

25 марта 2024 г. 17:33

16

4 "Характер справжнього вченого не запрограмований природою на прояв відваги нижчого порядку"

Микола Руденко - яскрава постать в українській літературі кінця XX сторіччя. І не лише літературі. В 41-му зі студентської лави, приховавши напівсліпоту, пішов на фронт. Тяжко поранений, він знайшов сили повернутися в стрій, був політруком в окупованому Ленінграді. Як молодий літератор-фронтовик, кавалер бойових орденів та ідейний комуніст, після війни він мав усі шанси досягти захмарних кар'єрних висот. І спочатку саме так і було. Та істина і справедливість значили для нього більше ніж безбідне існування. Та й марксизм він таки сприймав як “не догму, а керівництво до дії”, чи то пак до більш ретельного вивчення. Що й привело до власної теорії доданої вартості, визнання чинників і цінностей, які суперечили ідеологічно рекомендованим. А в результаті: позбавлення всіх регалій, вилучення…

Развернуть

30 апреля 2016 г. 08:15

422

3 Антисоветизм в духе соцреализма

Малоизвестная книга не такого уж и известного украинского писателя - советского диссидента. Однако же патетических восхвалений автору петь я не буду, как того требует дух времени. Роман как роман: в нем есть и красивое, и захватывающее, и глупое, и безобразное.

УССР хрущевских времен открывается нам как некое двоемирие: Донбасс, суровый, но прекрасный край, навязчиво противопоставляется Одессе, которая описывается как катакомбный мир криминала. Сидевшая глубоко в моем сознании патриотка радуется: я была уже готова читать нечто о неотесанных донбасских мужиках и мужичках. Но здесь все иначе:

Донбас у Григорові, у Сашкові, в Іванові. Упокорений космос, що став для них тихим домашнім, наче хатнє вогнище

Очень трогательно. Сам язык романа мне очень понравился: приятный, изысканный, в то же…

Развернуть

4 августа 2014 г. 13:05

305

5

чудово! безкінечний колодязь для роздумів про влаштування всесвіту, відносин людини з Богом, природою. шлях людства від колиски до зрілості з усіма його досягненнями і помилками. підхід дуже неоднозначний, можливо занадто атеїстичний, проте неодмінно вартий уваги, особливо в сучасних світових реаліях, коли науковці і різного рангу провидці лементують про кінець епохи сучасної цивілізації.