Зинаида Луценко — о писателе
- Родилась: 16 января 1974 г. , пгт. Цибулев Черкасской области
Биография — Зинаида Луценко
Луценко Зінаїда Валентинівна (16 січня 1974) — українська письменниця, педагог.
Народилася на Черкащині. Навчалася в Корсунь-Шевченківському педагогічному училищі, Уманському педуніверситеті ім. П. Тичини на філологічному факультеті (закінчила із відзнакою).
Працює вчителем української мови та літератури у Цибулівській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів Монастирищенського району Черкаської області.
Має публікації у виданнях, в тому числі журналах: «Малятко», «Пані вчителька», «Cosmopolitan», «Домашний очаг в Украине», «Дніпро», «Логопед», «Склянка часу»; газетах: «Зірка», «Веселі вісті», «Позакласний час», «Зоря», «Алекс», «Молодь Черкащини», «Сарафанне радіо»; в альманасі «Скіфія літо…
КнигиСмотреть 6
Библиография
«І нашо мені той дід?» (збірка оповідань); (Луцьк: Смарагд, 2012)
Необдумана Міловиця (роман); (Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2012)
«Я, Миколайко...» (роман); (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2013)
«Петренчукова хата» (фантастичне оповідання) // «Фантастика UA» (колективна збірка) — (Київ: ТОВ «Медіа Максимум», 2011)
ФотоСмотреть 2
РецензииСмотреть 3
12 февраля 2023 г. 12:03
202
5 У казках усе закінчується весіллям, у житті - із нього все лише починається...
«Шукайте своє коріння. Згадайте поіменно своїх родичів і їхні діла. Запаліть для них свічку у Святвечір. Роздайте дітям гостинців на вічну пам’ять і за упокій душ своїх дідів та прадідів, батьків і матерів.»
Міловице, ти і справді необдумана, адже жила за покликом серця, а не розуму. Не було часу, а то може і бажання на роздуми, адже почуття були важливіші. На слова батьків, ти, необдумана, не зважала. Чи ж могли вони зрозуміти тебе? Кохання! Воно затьмарує все на світі, і розум, і поради зі сторони, і тверезість думок. Має значення тільки тут і тепер. І він, що полонив серце. Ти, Міловице, не думала про майбутнє, жила своїм Ільком, вірила про рай в шалаші. Але не вийшло раю, так. Необдумана Міловице, дуже швидко скінчилися твої вітання в хмарах. Адже злидні дуже швидко вміють забрати…
13 мая 2013 г. 15:17
192
4
Невеличка книжка з величезною душею. Прочитала її буквально за кілька годин, а запам'ятаю мабуть на все життя. І не зважаючи на важкі теми, порушені в романі, читається він дуже легко. Варто читати всім, хто жадає не забути історію бурхливого ХХ століття. Згодна з попереднім рецензентом - книжка асоціюється з "Марією" Уласа Самчука. Справа тут в родстві книжної душі, а не в якійсь спробі спародіювати. Ця кнажка самобутня й однозначно варта уваги сучасного читача.