Лучшие книги Эмир Кустурица

Сборник рассказов знаменитого сербского кинорежиссера, музыканта и писателя Эмира Кустурицы "Сто бед" стал сенсацией литературного сезона в Европе. Кажется, Кустурица воскрешает в прозе магическую атмосферу таких своих фильмов, как "Когда папа уехал по делу", "Жизнь как чудо", "Черная кошка, белый кот". Ткань жизни с ее устоями и традициями, семейными ритуалами под напором политических обстоятельств рвется, сквозь прорехи мелькают то змеи, пьющие молоко, то взрывающиеся на минном поле овцы, то летящие влюбленные ("лететь - значит падать?"). В абсурдных, комических, бурлескных, а порой трагичных ситуациях, в которые попадают герои новелл,…

Автобиография знаменитого сербского кинорежиссера Эмира Кустурицы похожа на его фильмы: это полный ярких красок, тепла, юмора и печали, глубоко человечный рассказ о семье, юности на улицах Сараево, музыке, кинематографе, югославской войне и любви.

У книзі спогадів відомого сербського кінорежисера - події і людські долі, пов'язані з батьківщиною автора, з Сараєвом - містом його дитинства і юності, часом болісні роздуми, що пульсують наскрізним запитанням: "Де в цій історії я?" І відповіді на нього, схоже, ще немає ...

Автобиография Эмира Кустурицы.
Прекрасные живые уличные сценки Сараево, отличный разговорный язык, и — немного занудства, когда автор вспоминает, что он великий режиссер и неплохо б рассказать чего-то о «своем творческом пути». Подробности истории югославской войны, внезапно ставшие актуальными…
Издана в переводе с (почему-то) французского, этот перевод с сербско-хорватского.

U sedamnaest poglavlja, u sedamnaest autentičnih, uzbudljivih, neverovartnih i provokativnih priča, proslavljeni srpski režiser Emir Kusturica, otvara porodični album, ispisuje svoju biografiju i sjajno oslikava drugu polovinu 20. i prvu deceniju 21. veka.

I autobiografija, i hronika, i svojevrsni film sastavljen od priča u kojima Kusturica, opisujući i ljude i događaje, ne štedi ni sebe, ni druge.

Iskrena pripovest. Čarolija od reči. Knjiga u kojoj pisac ništa nije prećutao.

Мераб Мамардашвілі казав, що людину людиною робить здатність пам’ятати.

Емір Кустуріца цю свою книжку починає так: “Людина схильна до забуття, а техніка забування часом постає вирішальним людським умінням. … Чи міг би кожен наступний день початися, якби не забуття? Що було б, якби страждання ми мусили відстежувати постійно, як нескінченну передачу з глибини нашої душі, якби забуття не заступило тяжку історію нашого життя, як хмара заступає сонце? Ми не вижили б. Так само з речами, що приносять велику радість. Якби не анестезія забуття, ми збожеволіли б від щастя”.

Слід розуміти, ця книжка спогадів написана – з “ідеєю зведення рахунків із пам’яттю”, але також – аби звести “порахунок із забуттям”.

І ще цитата з книжки: “Немає просто радості і просто горя, і так з усіма почуттями на Балканах… Перемоги й поразки тут обмиваються однаковими слізьми, і ніхто не може їх роз’єднати”.

Автобиография Эмира Кустурицы - это откровенный и колоритный рассказ режиссера о самом себе.
Кустурица словно пишет сценарий для фильма, в котором сам играет главную роль. Вот история о "Титанике", который был спасен ценой сломанной руки. Вот рассказ о первой встрече с женщиной. А вот - единственная фраза, которую он должен был сказать, получив первую крошечную роль в кино. А еще история о том, как будущий режиссер Кустурица несколько раз пытался посмотреть знаменитый "Амаркорд" Феллини и, к стыду своему, каждый раз засыпал на первых кадрах. Рассказ о дружбе с Джонни Дэппом, о своих фильмах и рок-группе, о войне, навсегда изменившей родное Сараево, о друзьях и случайных знакомых, о жизни и смерти, о ненависти и любви...
Автобиография Эмира Кустурицы - книга о том, что до сих пор оставалось за кадром.