Лучшие книги Натальи Михайловны Лапикуры

Валерий и Наталя Лапикуры – в недавнем прошлом популярнейшие журналисты-политологи телеканала УТ-1 (программы «Акценты», «Югославия. Мертвый сезон» и др.) дебютируют в новом для них жанре – детектив в стиле ретро. В ваших руках – первая книга многотомного сериала «Инспектор и кофе». Точнее – авторский перевод украинского оригинала для русскоязычного читателя.
Инспектор Киевского уголовного розыска Алексей Сирота – не вымышленный персонаж. Офицер с почти такой же фамилией, давний друг авторов, действительно работал в столичной милиции в 70-е годы теперь уже прошлого столетия. Это были времена, когда при всех гримасах социалистического строя милиция, во всяком случае, лучшая ее часть, честно исполняла свой служебный долг по защите простого человека от посягательств преступного мира. И не вина Алексея Сироты и его коллег, что нынче слово «мент» из полушутливого превратилось в бранное.
Инспектор Сирота (вернее, его прототип) трагически погиб в конце 70-х. Его друзья – Валерий и Наталя Лапикуры – воскресили инспектора в своих книгах.
Авторский перевод.

Відомі українські тележурналісти, а нині — науковці Валерій та Наталя Лапікури, широко знані своїми сенсаційними телевізійними проектами «Акценти», «Югославія, мертвий сезон», «Осінь політиків», продовжують дивувати своїх шанувальників.
У ваших руках друга книга багатотомного серіалу «Інспектор і кава». Автори визначили цей жанр, як детектив у стилі «ретро». Головний герой серіалу — капітан міліції Олекса Сирота — служив у Київському карному розшуку в 70-х роках вже минулого століття. Це були часи, коли чесний міліціонер перебував під жорстким контролем компартійних органів, прокуратури і кадебе. Прагнення реального прообразу героя бути порядним слідчим коштувало йому життя.

«Наступна станція — смерть» — це черговий том книжкового-кінематографічного проекту «Інспектор і кава» або «Київський детектив у стилі ретро». Від моменту виходу в 2001-му році перших книг серіалу його герої здобули велику популярність не лише серед читачів — шанувальників детективів, а й ожили на телеекрані у кінематографічній версії проекту і були відзначені нагородами не тільки на конкурсах друкованих книг, а й на престижному Міжнародному фестивалі DetectiveFEST.
Події, описані в обох повістях, що увійшли до цього тому, мають під собою реальну основу і реальних прототипів. Більше того — так склалося, що обидва автори були мимовільними свідками деяких епізодів: наприклад, жертву-транзитника, котрий, очманілий від підсипаної отрути бродив територією аеропорту, а всі приймали його за п’яного.
Герої серіалу — старший інспектор Київського карного розшуку Олекса Сирота і його вчитель та наставник, ветеран міліції на прізвисько Старий — знову долають не лише об’єктивні складності розслідування таємничих убивств, а й шалений опір ревнителів «високої радянської моралі» із тодішніх компартійних органів.

Чергова розповідь кіно-книжкового серіалу «Київський детектив у стилі ретро» чи «Інспектор і кава» — детектив «В Багдаді все спокійно». Як і в минулих творах, дія даного роману відбувається у 70-х роках попереднього XX сторіччя в Києві. Основні персонажі твору — підполковник Іван Борисович, прізвисько якого Старий, та його учень і підлеглий капітан інспектор карного розшуку столичної міліції Олекса Сирота — зіткаються із жорстокими та загадковими вбивствами, яким навіть ветерани кримінального розшуку не змогли згадати аналогів. І ще одна дивина: КДБ на цей раз демонстративно самоусунувся, хоча звичайно пильно контролює всі розслідуваня резонансних справ криміналу міліцією.
Миттєво по закінченню справи навіть спогади про неї у звітах міліції були засекречені з усією суворістю. Матеріали слідства були частково знищені, а все інше було вивезено в Москву, де в бездонних архівах союзного МВС вони й зникли. Отже, знаменитим письменникам з України Наталі та Валерію Лапікурам, авторам твору довелось відтворювати у прямому розумінні даного слова по крихтам складну картину цих вже неблизьких подій.

Відомі українські тележурналісти, а нині — науковці Валерій та Наталя Лапікури, широко знані своїми сенсаційними телевізійними проектами «Акценти», «Югославія, мертвий сезон», «Осінь політиків», продовжують дивувати своїх шанувальників.
У ваших руках третя книга багатотомного серіалу «Інспектор і кава». Автори визначили цей жанр, як детектив у стилі «ретро». Головний герой серіалу — капітан міліції Олекса Сирота — служив у Київському карному розшуку в 70-х роках вже минулого століття. Це були часи, коли чесний міліціонер перебував під жорстким контролем компартійних органів, прокуратури і кадебе. Прагнення реального прообразу героя бути порядним слідчим коштувало йому життя.

Напевно, у кожного з нас у житті бувало таке: страшно, страшно, ой, як страшно!.. А потім виявлялося, що насправді — нічого там страшного. Отаке часом трапляється і в селі Старобелі, де разом із своїм другом і помічником, песиком Гавчиком-Ґудзиком, живе кіт Мурро найкращий детектив всіх часів і котів. Тож якщо часом хтось із сусідів галасує: «Злочин, злочин, стр-р-рашний злочин!» — Мурро вислухає, але потім і вусом не поворушить. Тільки пирхне: — Та який там злочин! Звичайнісінька придибенція.

Не лише письменники-фантасти, а й чимало вчених вірять, що крім того світу, в якому ми всі живемо, існують інші світи. В чомусь вони не відрізняються від нашого. А в чомусь...ну, інші, та й годі. Часом вони перетинаються з нашим, реальним світом, і тоді діється щось неймовірне. На рівному місці чи в чистому морі, небі зникають поїзди, краблі з пасажирами та екіпажем, літаки і звичайнісінькі перехожі. Дехто з них за деякий час повертається і розповідає дивовижні історії, яким лише в останні роки почала давати віру наука.
У повісті-фентезі подружжя письменників Валерія та Наталії Лапікурів якраз і йдеться про карколомні пригоди сучасного українського хлопця-підлітка, котрого затягло в один із таких віртуально-паралельних світів.

Ця книга не лише для шанувальників фентезі, а й для всіх, хто вірить, що у нашому, не завжди зручному для життя сьогоденні можна знайти не те що двері, а навіть браму до Чарівної України.