Рецензии на книги — Анна Хома

Видя в своей читалке двести несчастных страниц, ну никак не рассчитываешь, что будешь читать их почти месяц. Первые строки сиего произведения изначально пришлись мне по душе, но, когда я продолжила чтение, у меня создалось ощущение будто бы я залезла в густые бурьяны и отчаянно пытаюсь вырваться из цепких лап зелени, которая хищно жаждет моей смерти. Совершенно неадекватные персонажи. Вот глядишь на них и мечтаешь зреть их под стенами средневекового замка, откуда вот-вот обрушатся потоки расплавленной смолы. Я не понимаю что судьям понравилось в данном произведении. Оно крайне сумбурное и плохо проработанное. Повествование скачет туды-сюды и мне приходилось возвращаться и перечитывать некоторые отрезки дабы понять какого чёрта происходит. Могу разве что уточнить, что у главных злодеев…

"Львів, шоколад, кам'яниці" - це оберемок цікавих загадкових історій про любов, шоколад та ... Львів. Чарівне місто завжди приваблює своєю неймовірною красою давніх споруд - палаців, замків, кам'яниць; містичними легендами про кохання та історію старого міста левів.
Оповідання немов огортають тебе теплою ковдрою почуттів, ароматом гарячого шоколаду з шафраном та корицею, відчуттям спокою, любові та приємних спогадів.

Неочікувана розповідь про життєві колізії, де все перевертається з ніг на голову і навпаки. Початком роману я була дещо заскочена - дівчина-інтерн з хорошими перспективами раптом кидається з вікна восьмого поверху, ведучи при цьому полеміку з Богом у власній голові. Оце, думаю, депресивна штука, ще й влітку. Але виявилось все дуже інтригуюче, цікаво, емоційно, де справжня драма переплітається з глибоким психологізмом.

По закінченню я зробила висновки - від долі не втечеш, а все пізнається в порівнянні. Трагедія і біль, що приходить за нею, можуть змінитися всеохоплюючим щастям, якщо докласти краплиночку зусиль.

Що б там не казали, але нове життя завжди краще за пройдене, новий виток спіралі завжди вищий за попередній і поки це не усвідомиш, не відчуєш полегшення...

Анна Хома - майстер…

"Усе, що не вкладається у звичні рамки, усе, що дивує, як правило, добром не закінчується"

Так собі думав наш головний герой – батяра - Мар`ян Добрянський, чи як там його на справді кличуть. Однак, мушу з ним не погодитися, тому що ця книга безперечно дивує і змушує відкласти всі справи аби тільки дізнатися, що ж буде далі.

Написано жваво, цікаво і місцями дотепно. Так, мені додавали трохи клопоту діалектизми і необхідність щоразу звертатися до нотатків – пояснень значення слова. Але той неперевршений львівський дух дозволив мені зануритися в атмосферу Лемберга.

Кожний герой історії являє собою окремий, яскравий і неповторний характер.

Чого лише вартий Януш Губицький зі своїми принципами і доброю душею!

Мар`ян та Янек. Їх зовсім не випадкове «знайомство», таких різних і таких схожих,…

Заметіль дужчала, щедро засипаючи снігом все сміття, яке траплялось їй на шляху. Кожного року вона прилітала, щоб змінити цей світ на краще. Це було її призначенням-перетворювати чорний колір у білий. Місто спостерігало за нею мільйонами вікон. Шугнувши у височінь, вона задоволено оглянула зроблену роботу. На ранок небо не впізнає землю.

Один із героїв книги висунув припущення, що зиму люблять лише діти, але мушу з ним не погодитись я її теж люблю. (Може я в душі все ще дитина) Завжди з завмиранням чекаю першого снігу, того справжнього, лапатого, що стиха опускається. Для мене це казка. Та й час, коли все стає сніжно білим теж приховує в собі якусь магію. В такі часи завжди згадується: "розпочати все з чистого листа". І я справді вірю, що цей сніг, цей час насправді принесе щось нове,…

Ялинка прибрана, шампанське в холодильнику, олів"є терпіти не можу з дитинства, тому можна підбивати підсумки літературного року й поділитись враженнями від останнього прочитаного твору =) Так склалося, що твори Анни Хоми я почала читати з останнього. "Провина" - її другий роман. Але маючи з чим порівнювати, можу сказати, що фірмовий стиль авторки чудово простежується - заплутана інтрига на грунті психологічних травм дитинства. До розв"язки важко зрозуміти, хто є хто насправді. Але в кінці кінців все стає на свої місця і приходить усвідомлення, чому події розвивались саме у такому руслі. Марія і мама, Марусенька і тато, Маша і Саша, безіменна і Влад... Дуже прониклива історія життя однієї нещасливої дівчинки, яка намагається вирватись із замкненого кола. Перегорнувши останню…

Не зрозуміла. Чи, може, просто ця книга не для мене. Страшенно обожнюю Львів і завжди із задоволенням відвідую це казкове місто. От за це авторові дуже дякую. за цікаві описи вулиць, його таке суперечливе минуле, а от історія головних героїв пройшла повз. Захопили тільки останні 50 сторінок, що розставляють всі крапки над "і". Як на мене, переходи в часі і переходи від героя до героя, вийшли дещо кострубаті і такі, що лише збивали з пантелику.

Люблю я книги этой серии. Не все расскажи равноценные. Некоторые я не поняла, душой не прониклась. Но, 90 % книги на твердую 5. Отмечу рассказы которые понравились мне: Тетяна Белімова " Якось у серпні" Наталка Ліщинська " Межа без тіней" Очень инстересная история о часовне Боимов. О истории ее создания, семьи Боимов. Не знаю насколько она правдива. Не углублялась в изучение. Интересно описан момент мистики. Что в каждом человеке есть хорошее и плохое. Алла Рогашко " Ротації" Интересный сюжет, мне немного не понравилось слишком плавное повествование. Мистика музыки, любви преподнесена идеально. Любов Долик " Схованка для мрії" Для меня самый лучший рассказ сборника. Жизнеутверждающий. Красивые описания Львовского железнодорожного вокзала и других зданий города. Світлана Горбань "…

Книга, яка вміє перевертати все з ніг на голову, коли ти геть того не очікуєш. Книга, у яку вливаєшся і пливеш: площами, вулицями, кнайпами старого Лемберга-Львова. ⠀ Двоє молодих людей, Мар'ян та Ян (підказка: роль у оповіді грають навіть їхні імена!) пускаються у авантюру, події в якій змінюються, наче краєвиди за вікном потяга. У дворянина і злодія, яких, на перший погляд нічого не пов'язує, виявляється набагато більше спільного. Але чим це все обернеться, особливо, якщо один із них планує не дуже хороший вчинок і ховає ножик у кишені? ⠀ Хома вимальовує такий калейдоскоп пригод, що здається: логіки в тому немає взагалі. Але буквально на останніх 50 сторінках все стає на свої місця, а готова картина вражає. Спочатку один раз. Потім ще один. А післясмак який! ⠀ Спочатку мені не дуже…

Местами наивно, местами тревожно, но в целом хорошо. Понравились переходы «мысли/действия», понравилось, что несколько законченных детективных сюжетных линий. В то же время как-то много нездоровых увлечений на одну книгу и жаль было некоторых героев, уж слишком они незрелые. Книгу прочитала на одном дыхании, хочется пожелать Автору не останавливаться)

Все почалося з того, що декому, себто мені, раптом знадобилася книга для подорожі. Я готувалася до липневої поїздки у Львів, і мені хотілося відшукати собі щось таке, з чим можна було б відключитися від реальності у плацкарті. Одного вечора я гортала каталог на сайті свого улюбленого видавництва - і випадково натрапила на книгу, сама назва якої врізалася мені у саме серце.

До липня в мене книга не долежала, бо я занурилася в неї наступного ж дня і не виринала ще декілька діб. "Лемберг" одразу підхопив мене, закрутив та й кинув у вихор своїх вулиць, перехресть, каплиць, поїздів та кнайп. Я була в цьому чарівному місті декілька років тому, і книга стала для мене згадкою про минуле й сподіваннями на майбутнє. За більшістю своїх ознак вона не мала мені сподобатись - я не люблю історичні…

Дуже затишна, осіння книга, яку об'єднують такі елементи:

1) місце дії оповідань - Львів (в деяких - сучасний, в деяких - 19, 20 століття)

2) шоколад - герої можуть вживати це слово, це може бути як прикмета героя, або ж оповідання може бути побудоване взагалі на шоколадному елементі

3) кам'яниці - місце дії оповідань: старі або ж сучасні кам' яниці Львова, також у оповіданнях це слово зустрічається

Це 10 теплих і загадкових оповідань від сучасних 10 українських авторок. Чесно, я в захваті. Це та книга, яку можна читати осінніми вечорами під пледом; та книга, яка дарує позитив, посмішку, приємні емоції, хороший настрій. Оповідання наповнені містичним ореолом: в дусі легенд, привидів, духів, історичних таємниць. Навіть шрифт книги не чорний простий, а темно-синій, все зроблено по-особливому.…

Два молоді здорові (ну, майже здорові) хлопи самі у великому місті. Чим же вони там займаються? Переховуються у молодої здорової вдови. І шо з того виходить? Виходить що Добрянському з Губицьким будь-хто вже стане зайвим у їхніх пригодах. Ні, справжнім бро романтика не потрібна. Тільки як привід потеревеніти, та й то трошки. Ця дивна парочка мазохістів буде по черзі зализувати один одному рани й сваритися, як стара подружня пара. Та чи ж варто було таку книгу брати до рук? Так! Бо, хоча наскрізний сюжет стає зрозумілим в останній частині тексту, самі пригоди й супроводжувальні описи вартують книги вдвічі більшої за обсягом. Головна інтрига очевидна, але виконана з такою майстерністю, що деталі стають для читача справжньою несподіванкою.