Цитаты из книг — Богдан Бойчук

udsmtx

6 июня 2018 г., 22:16

Пожаловаться

Минуле, мов каламутна ріка, вливалося в мою свідомість і перекидало мої думки з одного боку на інший, вивертало мене навиворіт.

Над сакральним озером. Кохання поза світанком

Богдан Бойчук

3,0

1

1

0

0

123456AS

28 июня 2013 г., 23:32

Пожаловаться

Люди жили мов відтяті від майбутнього. Нормальні речі втрачали значення, а ненормальні набирали змісту і ставали нормою життя. Ми жили, немов завислі в повітрі, головами вниз. І це було чудове відчуття.

Спомини в біографії

Богдан Бойчук

4,0

1

1

0

0

udsmtx

8 июня 2018 г., 12:18

Пожаловаться

— [...] Щоб могла покохати чоловіка, його душа мусила б бути білою, як марунька. — Такої душі нема на світі. В кожній людині є хмари, як і в небі. — То правда. Але ми мусимо дбати про те, щоб ті хмари не були чорні.

Над сакральним озером. Кохання поза світанком

Богдан Бойчук

3,0

0

1

0

0

udsmtx

8 июня 2018 г., 12:16

Пожаловаться

— [...] А пощо писати для себе? — Щоб зрозуміти себе. — І зрозумів? — Ні. Але відчуваю повноту душі.

Над сакральним озером. Кохання поза світанком

Богдан Бойчук

3,0

0

1

0

0

udsmtx

8 июня 2018 г., 12:14

Пожаловаться

— Вона перестала кохати мене. — Можливо, ви не були такою людиною, яку можна кохати.

Над сакральним озером. Кохання поза світанком

Богдан Бойчук

3,0

0

1

0

0

udsmtx

6 июня 2018 г., 22:34

Пожаловаться

[...] може, свій Зотц живе у кожному. Може, вміти жити — це вміти придушувати в собі Зотца?

Над сакральним озером. Кохання поза світанком

Богдан Бойчук

3,0

0

1

0

0

udsmtx

6 июня 2018 г., 22:28

Пожаловаться

Кров із вівтарів війни тече іще крізь нашу пам'ять на жертовний камінь. У крові тій чорніють черепи, і шкіряться, і тиснуться до нас, і не дають забути.

Над сакральним озером. Кохання поза світанком

Богдан Бойчук

3,0

0

1

0

0

udsmtx

6 июня 2018 г., 22:26

Пожаловаться

Перетинаючи парк упоперек, я натрапив на велику скульптуру розп'яття, яке лежало горілиць на траві. Коло нього гралася маленька дівчинка: зривала дикі квіти і впихала їх Христові в очі, в уста і в рани на руках. Це був найзворушливіший образ воскресіння, тобто перемоги живого над мертвим, який я бачив. Бо прочани, які на…

Развернуть

Над сакральним озером. Кохання поза світанком

Богдан Бойчук

3,0

0

1

0

0

udsmtx

6 июня 2018 г., 22:21

Пожаловаться

Я розсував густі клуби пам'яті, спускався в кручі темряви, продирався крізь туман часу, — щоб пізнати і побачити, ким я був.

Над сакральним озером. Кохання поза світанком

Богдан Бойчук

3,0

0

1

0

0

udsmtx

6 июня 2018 г., 22:19

Пожаловаться

[...] кожен був зодягнений відповідно до свого смаку чи свого божевілля [...].

Над сакральним озером. Кохання поза світанком

Богдан Бойчук

3,0

0

1

0

0

udsmtx

6 июня 2018 г., 22:18

Пожаловаться

Бо я знала таких «богів», чи, радше, таких чоловіків, які поводилися як боги. Це були страшні люди!

Над сакральним озером. Кохання поза світанком

Богдан Бойчук

3,0

0

1

0

0

udsmtx

6 июня 2018 г., 22:14

Пожаловаться

Під обрієм вмирали піраміди, джунґлі виїдали їм серця. Помий собі обличчя для краси водою джерела жертовного, де захлинаються на дні дівочі голоси. Помий собі обличчя для краси.

Над сакральним озером. Кохання поза світанком

Богдан Бойчук

3,0

0

1

0

0

udsmtx

6 июня 2018 г., 22:11

Пожаловаться

— Добре. Зізнаюсь у вині й готовий поплатитися. — Чим? — Найціннішим, що маю. Коханням. — Кому воно потрібне?

Над сакральним озером. Кохання поза світанком

Богдан Бойчук

3,0

0

1

0

0

udsmtx

6 июня 2018 г., 22:10

Пожаловаться

Не знаю, чи кохання досить, щоб перейти через ту страшну прірву, у яку ти штовхнув мене.

Над сакральним озером. Кохання поза світанком

Богдан Бойчук

3,0

0

1

0

0