Автор
Владислав Івченко

Владислав Івченко

  • 16 книг
  • 2 подписчика
  • 54 читателя
4.2
75оценок
Рейтинг автора складывается из оценок его книг. На графике показано соотношение положительных, нейтральных и негативных оценок.
4.2
75оценок
5 37
4 25
3 9
2 3
1 1
без
оценки
8

Владислав Івченко — о писателе

  • Родился: 11 декабря 1976 г. , Київ
Я — Владислав Івченко или представляю его интересы

Биография — Владислав Івченко

Український письменник; народився 11 грудня 1976 року у місті Києвів родині робітників. Батько — Івченко Валерій Семенович, працював інженером на заводі, матір — Івченко Ірина Іванівна, працювала в легкій промисловості. Потім разом з батьками переїхав до Сум, де живе досі.

Закінчив Вищі курси літературної майстерності при Будинку-музею А.П.Чехова, за спеціальністю «Поміркований реалізм». Також вчився в Сумському держуніверситеті, на економічному факультеті, за фахом журналіст. Закінчив військову катедру СумДУ за спеціальністю «офіцер-артилерист, командир взводу артилерійської розвідки». У військових діях участі не приймав.

Працює заступником головного редактора міської газети «Данкор»…

КнигиСмотреть 16

Библиография

Російською мовою (в хронологічному порядку, назви мовою оригіналу):
Темнота (1999)
Сужающиеся круги (1999—2000)
Коварство летающих свиней (2000—2001)
Тоска по цельности (2001)
Братство Тунгусского метеорита (2002)
Украинский герой (2002-2003)
Недрийгайлов (чудовищные истории из райцентра) (2003)
Любовь во времена страха (2004)
Годы трудов и свершений (2005)
Четыре повести (2005)
Путешествие по реке Снов (2005)
Два пальца прокурора (2006)
Мужчины и Женщины (2006)
Хамло (киноповесть) (2007)

Українською мовою:
Мандри втікача (роман в письмах) (2005)
Брехлива втеча (2005)
Моя ведуча (роман-поиск) (2006)
Дві повісті (2007)
Рука з борщу (книга фантастических рассказов) (2007)
Сім років без…

Премии

РецензииСмотреть 5

dolli_k

Эксперт

субъективно обо всём

8 апреля 2016 г. 09:41

230

5

Дітям і слабкодухим не читати!!!

Думка про книгу моя власна і оскарженню не підлягає.

Дуже жорстока, але при цьому надзвичайно правдива книга. Це історія про рік, який не залишив байдужим жодного українця, про рік, який змінив життя багатьох з нас. Це історія про те, як людям набридло терпіти й підкорятися, тому вони вийшли на головну площу країни, щоб відстоювати власні права. Про те, як володар сусідньої країни, побоявшись у себе такого ж спалаху боротьби за власну гідність, вирішив знищити борців за волю і в нас. І про те, що українців не так-то просто здолати, як може здатися на перший погляд.

Ціла низка героїв допомагає поглянути на всі трагічні події з різних боків: тут показуються не лише думки тих, хто за революцію, - на противагу їм є герої, яким це все не до душі, які…

Развернуть
sireniti

Эксперт

Эксперт по выращиванию банок с огурцами

9 декабря 2012 г. 15:31

477

2 От ся маєш

"Стовп самодержавства"-це великий український привіт Борису Акуніну.

По-перше, - не люблю таких порівнянь. Вони нічого не варті. По-друге, - Акунін, особисто для мене, не показник, я не фанат його творів. По-третє, - книга заявлена, як результат співавторства на відстані. Воно й видно, скажу вам відверто. Перераховувати можна довго, а як результат, - мені категорично не сподобалося. Мова у авторів нікудишня, художній зміст не чіпляє. Я так чекала на "пародійні портрети українофобів"- і тут марно. Детективна лінія (от за неї і дві зірочки) ще так-сяк зачепила. Не врятувала роман навіть містика. Ось так, уже вдруге, я рятую книгу, пишучи рецензію, а задоволення не маю. Цікаво почути думку інших.

Прочитано в рамках игры Спаси книгу-напиши рецензию.

ЦитатыСмотреть 40

Кураторы1

Поделитесь