Автор
Марианна Кияновская

Кіяновська Маріанна Ярославівна

  • 14 книг
  • 1 подписчик
  • 62 читателя
4.2
90оценок
Рейтинг автора складывается из оценок его книг. На графике показано соотношение положительных, нейтральных и негативных оценок.
4.2
90оценок
5 37
4 35
3 15
2 3
1 0
без
оценки
7

Рецензии на книги — Марианна Кияновская

4 ноября 2013 г. 18:58

1K

5

Від кожної розповіді в цій книжці в мене мороз йшов по шкірі. Проблема заробітчан у нашій країні - це величезна біда, і вирішення їй не видно. У надії на краще життя для своїх дітей, матері, батьки їдуть світ за очі і роками, десятиліттями можуть не бачити своїх нащадків. Так, в останні роки з'явився скайп, він полегшує спілкування між країнами, але ж проблему не вирішує. Діти ростуть без виховання, без нагляду і контролю, ніхто не може дати їм поради та направити на вірний шлях. За вибудуваними маєтками, євроремонтами, машинами, новітніми девайсами ховаються скалічені, зруйновані долі. Найгурше те, що якщо навіть заробітчани і повернуться додому - тут вони вже нікому не потрібні. Місяць, максимум два, і мати, яка важко гарувала на чужині, вже заважає своїм домашнім. Забаганки у них…

Развернуть
Burmuar

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

10 апреля 2015 г. 21:20

64

4

У меня, кроме чтения, есть еще одно хобби - вышивка. А красивая вышивка - процесс трудоемкий и длительный. И у вышивальщиц есть понятие "отдыхалочка" - это маленькая несложная картинка, которую шьют, чтобы отдохнуть от основной, переключиться и снова преисполниться энтузиазмом для вышивания большого полотна. Как оказалось, я-читательница тоже нуждаюсь в отдыхалочках. И отличный вариант, чтобы отдохнуть от кучи сюжетов и драм - это книга стихов.

Марианну Кияновскую я люблю года эдак с 2003-го, когда мне в руки попалась ее написанная в соавторстве с Марьяной Савкой книга "Кохання і війна". Она отличалась невообразимым по тем временам оформлением - в качестве иллюстраций были использованы фотографии двух авторов в разных уголках их родного Львова. С тех пор Кияновская запомнилась мне как…

Развернуть

18 июля 2019 г. 09:53

352

5 Добрі історії-спогади про дитинство

Дитинство - особлива частина життя, коли дерева вищі, денний сон такий нестерпний, літо довше, а зима сніжна і приємніша, коли будь-яка халепа видається проблемою всесвітнього масштабу. ⠀ Збірка з 13 оповідань від українських письменниць і письменників. Кожне з яких виняткове, написане своїм стилем про особисте, потаємне, смішне, болюче, радісне й хвилююче. Ці оповідання наповнені асоціаціями, які викликають власні спогади і відправляють у подорож до минулого. ⠀

Мамо, нерозумний був той, хто запевняв тебе, що діти переживають чи почувають усе примітивно та спрощено і що доросла людина досконаліша від дитини й має над нею моральну перевагу.

⠀ Книга вийшла хорошою і ніжною, наповненою щемких спогадів і мрій. Обкладинка - то окрема любов. Досі бачені роботи, що вийшли з-під пензля Анастії…

Развернуть

7 марта 2015 г. 00:01

32

4

Незадовго перед цим я читав збірку давно відомої мені Галини Крук. Наразі, за великим рахунком, лише знайомлячись з поезією Маріанни Кіяновської, зловив себе на одному протиставленні. Тексти Крук, написані кілька років тому, сприймаються так, ніби автор якимось дивовижним чином знала про актуальні події. Вірші Кіяновської, написані під час актуальних подій, сприймаються так, ніби були написані кілька років тому. Вони несуть в собі передчуття чогось страшного, але поетка старанно уникає ясної розповіді про свої страхи. При цьому ти весь час у напрузі – шукаєш ознаки сучасності ледь не у кожному символі.

…Я ж – недоріка, майже як Мойсей. То як мені сказати, що настали Такі часи, мов кола по воді?.. Що Слово Богом бути перестало?.. А як не Бог – нащо воно тоді?

А ще важко не помітити певну…

Развернуть

23 апреля 2020 г. 22:32

88

5

Ні, все ще не моє від слова взагалі. Регулярно здійснюю набєгі на коровани аби кожного разу знов і знов впевнитися, що поезія і я – це як раша і мир, поняття геть не сумісні. Я її не розумію, вона мені відповідає палкою взаємністю.

Ось і цього разу спроба долучитися до віршів закінчилася гучним провалом – я її знов не зрозуміла, вона мені звично відповіла «сама дура». На сей раз жертвою пала книжка лауреатки Шевченківської премії Кіяновської «Бабин яр. Голосами», з більш ніж сотні сторінок якої я винесла аж дві віршоформи. Дві, людоньки! Приниження та ганьба. Решта потонула у протистоянні власному бажанню то коми розставити, то порядок слів у реченні змінити, аби кров з очей не так хлєстала.

Але прекрасно розуміючи, що це виключно мої власні проблеми і аж ніяк не вади поезій, я тихесенько…

Развернуть

6 июня 2016 г. 17:02

43

5

Одна из моих любимых украинских поэтесс. Это потрясающая философская лирика! Даже не знаю, что еще добавить :) Просто надо читать. Читать и думать, осознавать, переживать. Читать Кияновскую - тяжелый, но благодарный труд. Стихи непростые для понимания, но очень глубокие.

6 июня 2016 г. 17:02

35

5

Одна из моих любимых украинских поэтесс. Это потрясающая философская лирика! Даже не знаю, что еще добавить :) Просто надо читать. Читать и думать, осознавать, переживать. Читать Кияновскую - тяжелый, но благодарный труд. Стихи непростые для понимания, но очень глубокие.