Леонід Куліш-Зіньків — об авторе
- Родился: 2 мая 1942 г. , Кричильськ, Рівненська обл.
- Умер: 27 апреля 2007 г. , Кричильськ, Рівненська обл.
Биография — Леонід Куліш-Зіньків
Леонід Зіновійович Куліш-Зіньків народився 2 травня 1942 року у селі Кричильськ Сарненського району в сім’ї селянина. Батько Леоніда — Зінько, прославився на все село своїм талантом пересмішника. Старий Зінько настільки допікав дотепним словом багатьом з нікчемних типів, а почасти навіть владі, що доводилося не раз підставляти свою долю й долю родини під небезпеку. А розумні кричиляни цінували талант Зінька Куліша як гумориста-імпровізанта. Цей талант перейняв у батька й син Леонід.
У 1960 році закінчив середню школу, працював у Казахстані, згодом навчався на історичному факультеті Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки, який закінчив у 1968 році. Повернувся у рідне село, і…
КнигиСмотреть 2
Библиография
Ті самі гості – в ту саму хату / Л. Куліш-Зіньків; худож. В. Кондратюк. – Дубно : Наш край, 1993. – 32 с.
Цирк на дроті : гумор і сатира / Л. Куліш-Зіньків. – Рівне : Азалія, 1995.
Іван Малкович, Леонід Куліш-Зіньків, Платон Воронько. - Абетка - А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 1999
Операція «Гарбуз» : гуморески / Л. Куліш-Зіньків. – Костопіль, 2003. – 51 с.
Багатий зайчик : казки / Л. Куліш-Зіньків. – Костопіль, 2003. – 44 с.
Батіг не для Пегаса : гумор, сатира / Л. Куліш-Зіньків. – Рівне : Перспектива, 2006. – 80 с.
Дай мені, кохана, руку : зб. пісень / Л. Куліш-Зіньків; М. Ведмедеря. – Рівне : Перспектива, 2006. – 30 с.
Гумористичне намисто : майже вибране / Л. Куліш-Зіньків. – Дубно : Наш край,…
Титулы, награды и премии
Член Національної спілки письменників України. Лауреат премії імені Володимира Кобилянського, лауреат Нобельської премії (гумору); дипломант Всеукраїнського конкурсу «Байка – 2001».
Ссылки
РецензииСмотреть 3
2 декабря 2013 г. 23:23
535
5
Сів дракончик на балкончик, випив чаю, з"їв вазончик.
Ми дракона не злякались, тільки дзвінко засміялись: - Залітай мерщій у хатку, будем їсти мармеладку"
Купила племінниці на подарунок на Новий рік, із задоволенням сиджу і читаю, згадую те, що вивчала з племінником) І для першої абетки для дітлахів раджу її - якісна тверда обкладинка та сторінки (їх якось важко навіть сторінками назвати - їх можна гризти і не прогризти :), гарні, яскраві малюнки - це приклад нової, якісної дитячої української літератури.
Я б сама хотіла, щоб у моєму дитинстві були такі книги. Але тішусь зараз з того, що можу купляти своїм дорогим малюкам саме такі книги і разом з ними повертатись у щасливий час - коли дерева були великі, новорічні свята очікувались як дива дивовижні, сонечко завжди посміхалось.
Бо я ж…
24 января 2013 г. 01:25
255
5
Коли, перш ніж піти до школи, я вдома вчила грамоту, в мене були гарні книжечки, але такої не було. Зате вона є в мене тепер - і чим же це не привід для радості? :) Саме з таких книжок і має починатися наука і прищеплюватися любов до читання й прагнення до освіти й самоосвіти, бо доброго й прекрасного тут - греблю гати. Видання А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ завжди вигідно відрізнялися від усіх інших вишуканим смаком, і АБЕТКА - на щастя, теж не виняток. Книжка починається з молитви до янголятка (ангелика), котрий ніби благословляє дитину на науку. А мій улюблений віршик у нинішню зимову пору якраз дуже доречний:
Уранці біля хати малесенькі сліди: зайчаточко вухате приходило сюди.
Стояло біля хати, ступило на поріг, хотіло нам сказати, що випав перший сніг.
Не бійтеся бути дітьми - погортайте цю…