Мила Иванцова — о писателе

Предложить изменения

Эта книга изначально приглянулась мне оформлением, но я решила, что она слишком "дамская", тем не менее купив её на распродаже спустя пару месяцев. Сюжет прост: в приветливом столичном кафе, где турки на стенах и книги на полках, каждый посетитель может стать "книгой" и поведать другому, "читателю", свою историю. Я читала и думала о пресловутом синдроме случайного попутчика. Вспомнила с теплотой о старых друзьях по переписке. Не думаю, что мы часто вспоминаем друг о друге. Когда-то мы выполнили те же роли "книг" и/или "читателей". Есть что-то манящее в том, чтобы делится мыслями и историями с теми, кого никогда не увидишь и/или теми, кто не имеет прямого отношения к твоей жизни. Книга не претендует на звание изысканной, она ценна жизненными и не очень историями, атмосферой чудесного,…

Родовий відмінок - дуже влучна назва для цієї книги. Родовий - від слова родина, рід, народжувати. Сама історія бере початок на початку 80-их роківв одному з київських роддомів. Остання декада грудня. Всі, хто сюди потрапляє хочуть родити чимшвидше, щоб Новий рік зустрічати вже вдома у повному складі. Яле якба там не було, передноворічна метушня зараз для них на останньому місті. Нові життя, які вони носять у собі, і от-от дадуть їм путівкуу світ - ось що головне. Чотири героїні, чотири різних долі, характери, зараз вони неначе родина. Адже їх поєднують їхні малята. Ніхто не міг знати, що ці малята одного разу зустрінуться, що життя зробить неймовірний виток, і, вже майже дорослі, вони якимось чином знайдуть одне одного. Диво? Можливо. Та в житті всяке трапляється.

Якщо чесно, книга схожа…