Новинки Тараса Владимировича Лютого

Тарас Лютий — професор кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА і старший науковий співробітник відділу філософської антропології Інституту філософії імені Григорія Сковороди. Цікавиться питаннями філософської антропології, філософії культури, історії філософії. Куратор програми перекладів класики інтелектуальної думки «Філософія» (спільно з фондом «Міжвухами» та видавництвом «Темпора»). Грає в гурті «Четверо з По

Книжка охоплює коло тем, дотичних до ідеології та популярної культури. Колонки до журналу «Український тиждень» та інших видань складаються, ніби пазл, у панорамний огляд реалій культури останніх кількох років, зокрема й українських. Ці розмірковування стають реакціями на відомі сюжети та проблеми. Від попмузики і до коміксів, від кітчу і до масових рухів — здається, не лишається тем, не висвітлених автором у цій сфері

Тут усе неначе оповите ілюзорністю, а реальність усякчас обертається маревом і тихо відлунює. Виборсуючись із видив, персонажі в своїх роздумах і діалогах шукають визначеності, блукають у лабіринтах поетичних проб і кінематографічної текстуальності. Вони – паладини луни, які рухаються навпомацки, перечіпаються через алюзії, сновидіння й оповіді, щоби нарешті вийти на довгоочікувану твердь.

Філософські ідеї формують наше повсякдення, зумовлюють наш вибір, впливають на осмислення себе та свого місця в світі. Поняття, які видаються нам природними та незаперечними, насправді формувалися та змінювалися впродовж віків: від логіки до раціональності, від любові до інакшості – ці концепції по-різному розуміли стародавній грек, середньовічний француз та наш сучасник. Видання «Пригоди філософських ідей Західного світу» охоплює широкий спектр тем: визначні філософи минулого, видатні мислителі сучасності, від зародження філософської думки до множинних концепцій постмодернізму. Прекрасна можливість почати знайомство із філософією або поглибити та систематизувати свої знання. А ще – безліч цікавих, смішних та повчальних історій, що олюднюють забронзовілих геніїв минулого.

У суспільстві упродовж усієї історії людства завжди були такі особистості, які своїм психоемоційним станом суттєво відрізнялися від загалу. Їх часом називали божевільними чи психічно хворими безумцями — але де межа між безумством та геніальністю? Іноді таких людей іменували юродивими, але чи не могли вони глибше за інших пізнати світ і наблизитися до святості? Мандрівка «Кораб­лем шаленців» є унікальною нагодою простежити історію розвитку і трактування понять шаленства, ейфорії, манії, екстазу, юродства, мудрості і глупоти у літературі, живописі, психології, у суспільній та релігійній думці від античних часів до сьогодення — крізь різні культури та епохи.

Книжка буде цікавою усім, хто захоплюється філософією, літературознавством, релігієзнавством, психологією, а зрештою — кожному, хто замислюється над людською природою і прагне глибше її пізнати.

Дослідження присвячене вивченню біографії та філософської спадщини Фрідріха Ніцше. Монографія є спробою охопити загальну тематику і простежити трансформацію поглядів німецького філософа. Розвідка окреслює культурний контекст формування мислителя, з’ясовує, як він сприймав поширені в ХІХ ст. соціально-політичні рухи, простежує сторонні ідейні впливи на його погляди, порушує питання про причини експлуатації інтелектуального доробку Ніцше тоталітарними ідеологіями, а також увиразнює концепти «самоперевершення» і «самотворення», що стали чільними домінантами філософування Ніцше. Розкрито подальшу рецепцію, моделі переосмислення й долю…

600 фотографів, понад 200 000 знімків, хронологія трьох місяців протистоянь – щоб опрацювати такий колосальний обсяг матеріалів, команді проекту#EUROMAIDAN – History In The Making знадобився майже рік.

Книга #EUROMAIDAN - History in the Making присвячена українській революції 2013-2014 років, коли масові протести змусили втекти з країни чинного президента і привели до влади опозиційних політиків. Основні події відбувалися в Києві, на центральній площі столиці, Майдані Незалежності. Вони зробили Майдан ім'ям прозивним. Книга документує і досліджує Майдан: як історичну подію, як набір спільних цінностей, як приклад самоорганізації і як художнє явище.

В основу книги лягли кращі знімки, які українські фотографи зробили на центральній площі Києва під час революції в листопаді 2013 - лютому 2014. Вони доповнені хронологією подій, картою Майдану, списком загиблих під час протестів. Відкривається книга двома статтями: історик Ярослав Грицак описує витоки, причини та головні діючі сили Майдану, а філософ Тарас Лютий досліджує його як сукупність міфів.

«#EUROMAIDAN – History In The Making звертається не лише до українців, книга дає можливість міжнародній аудиторії розібратися у тому, що відбувалося у Києві взимку 2013–2014, — говорить ініціатор проекту Володимир Кадигроб. — Видання досліджує і документує Майдан: як історичну подію, набір спільних цінностей, приклад самоорганізації і як художнє явище».

До книги ввійшли понад 200 знімків, серед яких роботи Максима Левіна, Олександра Чекменьова, Костянтина Чернічкіна, Олексія Фурмана, Романа Пилипея, Андрія Горба, Ганни Грабарської, Анатолія Бойка, фотографів світових агентств Associated Press, Reuters, EPA (European Pressphoto Agency) Сергія Долженка, Єфрема Лукацького, Сергія Чузавкова і Гліба Гаранича, який постраждав під час розгону студентського Майдану 30 листопада.

У монографії обґрунтовуються способи відношення між розумним та нерозумним, через переосмислення контроверз між узвичаєною опозицією раціонального/ірраціонального. Предметом розвідки є феномен нерозумного, який, набувши в європейській традиції здебільше негативного змісту, розглядається як соціокультурний та антропологічний символ творення евристичної ситуації сприяння розважливим спонукам людини поза технологічно-ідеологічними формами всевладної раціональності. Досліджуються історико-культурні (міфологічні, релігійні, соціальні, психологічні, літературні, мистецькі) “перетворені форми” нераціонального, актуалізуються смислові, лінгвістичні та невербально-тілесні структури семіотичної переплетеності “розумності” й “нерозумного”.

Оповідання з книги «Вулики сновидінь» дійсно нагадують уривки чиїхось нічних марень. Вбивство коханого чоловіка схоже на вбивство Марата. Шахматні фігури заполоняють світ за законами чисел Фібоначчі. Єдиний порятунок від «слизької Безодні» — робота в похоронній конторі. Маленький хлопчик сам, всупереч традиційному сюжету, викрадає райські яблучка, але уникає вигнання. Поступово читач уподібнюється до одного з персонажів, який живе у безкінечному ланцюгу сновидінь. Можливо, в оповіданнях Тараса Лютого ви впізнаєте свій сьогоднішній сон?

Майже два останніх століття західноєвропейська думка прагне осмислити проблему нігілізму в суспільному, політичному, культурному, моральному та навіть біологічному житті. Складність дослідження сучасного стану проблеми зумовлена модифікованими формами нігілізму, які вражають вже не відвертістю, силою чи наполегливістю свого прояву, а мають здатність приховуватися за антинігілістичними гаслами чи гуманістичними ідеями, за несприйняттям можливості жахливих злочинів та відволіканням від них.
Ці чинники засвідчують, що нігілізм – не лише стан занепаду, філософський напрям чи явище відверто неґативного змісту. Йдеться, передовсім, про філософсько-антропологічне та соціо-культурне розуміння нігілізму як вчення, що компенсує однобічність уподібнення життя тільки позитивній присутності людини у світі поза її альтернативами, які характеризуються єдністю “буття” і “ніщо”.