Айше Кулин — о писателе

Предложить изменения

Дуже неоднозначні враження від цієї книжки: начебто і тема цікава, але гармонії між любовною та історичною складовою не вийшло. Крім того, текст дуже нерівний стилістично, слабкий як на письменницю і сценаристку. Майже все викладено доволі сухою мовою: порівнянь, епітетів, описів дуже мало, діалоги посередні. Але зустрічаються місця, особливо глава про Давида Руссо, номер 3233, які і написані живо, і емоції викликають сильні. Ніби писала інша людина. Винити в цьому авторку чи перекладачку – не знаю. А от в чому я б присікалася до перекладачки, то це до «якраз» від якого око сіпалося, «психа» в описі Гітлера та до «словесного проносу» в описі одного з героїв. В романі з претензією на історичність, щось мені підказує, такі вирази не є недоречними, а останній взагалі не для книжки.

Айше…

Это произведение попалось мне в руки первым, после того, как я оказалась на территории Турции, и начала приспосабливаться к жизни на новом месте. И хорошо, что попалось: после прочтения книги, основанной на достоверных фактах, я невольно прониклась уважением к стране, к людям, которые рисковали своей жизнью, своим благополучием, спасая людей из оккупированного Парижа.

С момента прочтения этой книги прошло уже несколько лет, и я, конечно, подзабыла все тонкости сюжета. Это рассказ о жизни двух сестер в период Второй Мировой Войны. Одна из сестер вышла замуж за высокопоставленного чиновника и поэтому оказалась в самой гуще политических событий, происходивших в Турции в течение Второй Мировой Войны. Как известно, наученная горьким опытом Первой Мировой, Турция сохраняла нейтралитет во…