Автор
Борис Гринченко

Борис Дмитрович Грінченко

  • 22 книги
  • 3 подписчика
  • 260 читателей
4.0
349оценок
Рейтинг автора складывается из оценок его книг. На графике показано соотношение положительных, нейтральных и негативных оценок.
4.0
349оценок
5 120
4 139
3 76
2 6
1 8
без
оценки
94

Борис Гринченко — о писателе

  • Родился: 27 ноября 1863 г. , хутор Ольховый Яр, Харьковский уезд, Росс. имп. (ныне - Сумская обл. Украина)
  • Умер: 23 апреля 1910 г. , Оспедалетти (Италия)

Биография — Борис Гринченко

Борис Дмитриевич Гринченко (укр. Борис Дмитрович Грінченко; 9 декабря 1863 — 6 мая 1910) — украинский писатель, учёный, переводчик, общественный и политический деятель.

Автор первого фундаментального «Словаря украинского языка» (1907—1909, Киев), многих учебников. Один из организаторов общества «Просвіта» («Просвещение»), активно боролся за право преподавать украинский язык в школах. Литературные псевдонимы: Василь Чайченко, Л. Яворенко, П. Вартовий, Б. Вільховий.
Народився на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області. Походив із дрібнопоміщицької родини, в якій розмовляли російською мовою. Рано навчившись читати, хлопець виявив нестримний…

КнигиСмотреть 22

Библиография

"Каторжна" (1888)
Олеся (1890)
Дзвоник (1897)
"Серед темної ночі" (1900)
"Під тихими вербами" (1901)
9 січня
Батько та дочка
Без хліба
Брат на брата
Весняні сонети
Грицько
Дзвоник
До праці
Доки?
Екзамен
Кури та ластівки
Панько
Подивись!
Приходить час
Сам собі пан
Смутні картини
Сорока
Украла
Я кохаю ті хмари похмурі...
Оповідання

Интересные факты

22 серпня 2011 року в Києві було відкрито пам'ятник Борисові Грінченку (скульптор — Микола Обезюк, архітектор — Микола Босенко).
Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка щороку відзначає Премією імені Бориса Грінченка учених, просвітян, громадських і політичних діячів, які зробили значний внесок у розбудову незалежної України, утвердження державної української мови, розвиток національної культури, відродження історичної пам'яті, формування національної свідомості та піднесення духовності й добробуту українського народу, просвітницьку і подвижницьку діяльність в ім'я України.
4 липня 2012 року українським Парламентом було ухвалено Постанову «Про відзначення 150-річчя з дня…

Ссылки

РецензииСмотреть 9

Romashka28

Эксперт

Эксперт Лайвлиба

7 апреля 2016 г. 15:10

4K

4

За що?

Душа дитини прекрасна, сповнена любові та тепла, але може легко бути скривджена нерозумінням та жорстокістю дорослих, відсутністю любові, ласки, дружби. Дорослі відповідальні за маленьку людину, яка ще тільки вчиться жити у великому світі, і їхня неспроможність бути для дитини помічником і провідником приводить до трагедій.

Борис Грінченко розповідає про трагічну долю дівчини Докії, яка росла без материнської ласки, вона зазнала знущань і від мачухи, і від батька. Вона прагнула любові і добра, а бачила й відчувала навколо себе лише ненависть, зраду, знущання. Тендітне серце обросло терням і замкнулося від усіх, бажаючи лише помсти. Але добре начало, закладене природою в душу дівчини, перемогло. Своїм життям заплатила дівчина за вчинений гріх, залишаючи по собі лише жаль за…

Развернуть

25 января 2013 г. 20:31

3K

5

Якщо ви знаєте українську, ви повинні прочитати цю книгу, вона невелика, вам вистачить 10 хвилин, чтоб прочитати усю історію сумного життя дівчини. Ох, як же мені шкода було її з самого початку, вона була не повинна не в чому, маленьке дівчисько, яке простягло свої рученятка до молодшого братика, бо не мала вона, кому ще подарувати свою любов, а мачуха сказала брату бити сестру. А сцена з калиною. Каторжна, тобто проклята, не була жестокою, вона просто хотіла любити, у її серці було зададто багато цього почуття, а навруги нікого, кому б вона могла віддати його.

ЦитатыСмотреть 16

robot

26 марта 2017 г., 12:03

robot

26 марта 2017 г., 12:02

Кураторы1

Поделитесь2

Смотрите также

Писатели 20 века