Лесь Мартович — об авторе

Предложить изменения

Спойлеры У центрі твору - образи Семена і Юрка. Бажання володіти землею і страх втратити хоч скибу її так захопили Семена, що діють у ньому самостійно, безконтрольно, на шкоду його інтересам. Охоплений пустою злобою, він отруює життя не тільки собі, а й близьким. Причиною була підозра, що Юрко "працю закрадає: ґрунт переорює". Доказ - "вперта грудка від Юркової межі", що опинилася "враз із скибою на Юрковім боці". Почуття приватної власності у Семена таке велике, що він за якусь скибу землі здатний на вбивство. Під впливом соцмально-історичних умов селянство поступово пробуджується від політичної сплячки. Еволюцію психології селян Маркович втілює у образі Семена. Далекий не тільки від політики, а й ворожий до читальників, він в кінці політично прозріває. "Божа бджілка, Божа пташка,…

Легкого гумору в оповіданні немає, адже "щирий сміх дуже рідкий та тому неприличний. Щирим сміхом сміється, приміром, дівчина до хлопця з любощів. Але люди кажуть, що вона не сміється, тільки шкіриться". Герої оповідання не мають ні причин, ні підстав для "щирого сміху". Та й ситуація ніяк не сприяє йому. Помирає людина, така ж знедолена, як вони. Свідки конання Гриця намагаються розрадити його своїм, мужицьким способом. Кожен розповідає про свої біди, бо "все легше, як видиться чоловіка нещасливішого від себе". Така розрада вражає жахом становища селян, їх тверезим сприйняттям його, спокійною врівноваженістю суджень про трагічні речі. Говорять усі про все, у розмові відбуваються різні стрибки й несподівані повороти - від цинічного віщування Грицихи скорого кінця чоловікові до…