Грация Деледда – лучшие книги

Творчество Деледды - эпопея сардинской жизни. В первых новеллах сардинский материал подан сквозь призму романтических представлений. Но вскоре они освобождаются от романтики и ее место занимает правда жизни. Быт и нравы сардинцев, их верования и психология являются основной темой рассказов.

La vicenda e' ambientata in un paesino della Sardegna nella prima parte del '900. Il parroco si innamora di una donna importante del paese. L'amore e' corrisposto ma osteggiato dalla madre di lui. Il prete va in crisi e cerca di chiudere il proprio rapporto con la donna, che lo accusa di averla plagiata, e lo informa che dovra' andarsene dal paese se non vorra' che lei dica tutto a tutti i compaesani. La vicenda si sviluppa nella descrizione degli eventi che capitano al Prete e alla madre nei 2 giorni in cui il rapporto tra il prete e la sua amata si incrina drasticamente, fino alla tragica funzione religiosa della mattina del terzo giorno,…

Сборник объединяет ряд художественных классических произведений итальянской литературы конца XIX — начала XX века, в которых прослеживается отрицательная роль религии в жизни человека.

Юный монах падре Топес вёл очень аскетичную жизнь в монастыре на вершине горы, целыми днями он работал и молился. Многие считали, что падре Топес станет святым. Однажды, отправившись за подаянием в деревню, падре Топес встретил насмешливую женщину, которая захотела соблазнить невинного монаха. (с) Вертер де Гёте

В томе помещены произведения писательниц-современниц итальянки Грации Деледды (1871–1936) и норвежки Сигрид Унсет (1882–1949), Нобелевских лауреатов соответственно 1926 и 1928 годов. Близки по своей тематике и романы «Элиас Портолу» Г.Деледды и «Йенни» С.Унсет, повествующие о трагической любви их главных героев. Роман «Элиас Портолу» по-русски печатается впервые.

До книжки видатної італійської письменниці, лауреата Нобелівської премії 1926 року Ґрації Деледди (1871—1936) увійшли два її романи. У центрі роману «Тростини на вітрі» — доля старого Ефікса, слуги сестер із колись заможної, але наразі злиденної сім’ї Пінтор. Життя Ефікса — це спокутування провини за смерть батька сестер, якого він убив, намагаючись захистити одну з сестер. Роман «Мати», за визначенням критиків, — це одна з вершин реалістичного підходу не тільки у творчості письменниці, а й в усій італійській літературі. Дона Пауло — пароха невеличкого сільця на острові Сардинія — парафіяни вважають майже за святого, але він не може встояти перед чарами молодої привабливої жінки на ім’я Аньєзе. Його мати, бачачи душевні муки сина, намагається врятувати його від плотської спокуси.

Apparso sulla "Nuova Antologia" fra il settembre e I'ottobre del 1936, pochi mesi dopo la morte dell'autrice, "Cosima" occupa un posto singolare nella produzione di Grazia Deledda. Piu che un romanzo il libro infatti e un vera e proprio resoconto autobiografico, in forma romanzata, che dalla fanciullezza giunge alle prime affermazioni letterarie della scrittrice e si conclude con la partenza da Nuoro e dal chiuso ambiente provinciale. La narrazione dell'infanzia e della giovinezza procede mescolando con grande suggestione il realismo e I'evocazione visionaria, rievocando il ricordo della pace arcaica e patriarcale della famiglia presto turbato dalle tormentate vicissitudini della vita, I'ingenua sincerita dei primi amori e la chiusa e opprimente atmosfera paesana. Ma sopra ogni cosa, come sempre, domina il fascino potente di una terra aspra e selvaggia e della sua gente cruda e passionale, capace di dar vita a straordinarie, magiche leggende e a sanguinose e avvincenti epopee popolari.

"Cenere" appartiene al periodo piu Felice dell'arte di Grazia Deledda, quando la sua ispirazione piu consapevolmente trae forza e si motiva nell'evocazione della terra natale. La vicenda e imperniata su un conflitto di passioni clcmcntari che soggiacciono a una sorte implacabile: la disarmata umanita di Oli che va trepida incontro all'amore e troppo presto conosce il disinganno; l'inconscia crudelta dell'amante Anania che insegue favolosi tesori e inline I'abbandona con un figlio; l'accorata pieta di questi, mista a timoroso rispetto umano nei confronti di una madre che costituisce il piu grave ostacolo alla sua felicita. Per salvare l'onore del figlio, Oli, incapace di riscatto, si uccide. Sconvolto, il giovane apre l'amuleto che la madre gli aveva messo al collo da fanciullo e vi trova soltanto della cenere, presagio di un destino ineluttabile. La tipica atmosfera deleddiana dove le cose vibrano di inquietudini soprannaturali, la profonda analisi psicologica fanno di "Cenere" una delle opere piu incisive di Grazia Deledda.

"Viveva a Nuoro di Sardegna, verso la fine d'aprile del 1886, un uomo chiamato Salvatore Brindis, soprannominato Cane Ruju.1 Aveva circa cinquant'anni; era alto, corpulento, con barba folta e grigia, faccia rossa e occhi assai strani, torvi, iniettati di sangue, che a momenti, divenuti limpidi e quasi dolci, si rassomigliavano a quelli di un cane intelligente; e forse a quegli occhi e al suo colorito sanguigno Salvatore Brindis doveva il suo soprannome. Da tutta la sua grossa persona spirava un'aria di prepotenza, di forza e di volonta; sul petto largo e robusto il velluto turchino del giubbone aderiva in modo da disegnare tutte le linee, e una cintura di pelle nera adorna di rozzi ricami, come usano i paesani nuoresi, stringeva fortemente il suo corpo poderoso."