Лучшие книги Славенки Дракулич

Що перетворює цілком притомних та цивілізованих людей, які нічим не відрізняються від інших у буденному житті, на вбивць і ґвалтівників під час війни? І чи будь-хто з нас теж потенційно може стати злочинцем у відповідних умовах?

Шукаючи відповіді на ці питання, Славенка Дракуліч спостерігала за розглядами справ на засіданнях Міжнародного кримінального трибуналу в Гаазі щодо воєнних злочинів у колишній Югославії. За моторошними випадками насильства й смертями сотень тисяч людей авторка намагається розгледіти суть — причини конфлікту, що тлів упродовж певного часу, та суспільні зрушення й політичні жести, що зумовили його вибух.

Для західних аудиторій Славенка Дракуліч, хорватська письменниця і журналістка, стала голосом країн з-поза Берлінського муру ще до його падіння 1989 року. Її есеї були не тільки затребуваною оповіддю про життя в соціалістичному таборі: Славенка Дракуліч також однією з перших почала пояснювати, як жили у соцтаборі жінки. Уже класична книжка Дракуліч «Як ми пережили комунізм і навіть сміялися» відкрила Заходу цей жіночий світ — приватний, професійний, активістський. Він, утім, майже так само невідомий і нам, адже для тодішніх мешканців Радянського Союзу відвідини закордону, навіть «братніх» соціалістичних країн, були рідкісною нагодою і…

Set in 1992, during the height of the Bosnian war, S. reveals one of the most horrifying aspects of any war: the rape and torture of civilian women by occupying forces. S. is the story of a Bosnian woman in exile who has just given birth to an unwanted child—one without a country, a name, a father, or a language. Its birth only reminds her of an even more grueling experience: being repeatedly raped by Serbian soldiers in the "women's room" of a prison camp. Through a series of flashbacks, S. relives the unspeakable crimes she has endured, and in telling her story—timely, strangely compelling, and ultimately about survival—depicts the darkest side of human nature during wartime. "S. may very well be one of the strongest books about war you will ever read. . . .The writing is taut, precise, and masterful."

“Slavenka Drakulic is a journalist and writer whose voice belongs to the world.” —Gloria Steinem

Today in Eastern Europe the architectural work of revolution is complete: the old order has been replaced by various forms of free market economy and de jure democracy. But as Slavenka Drakulic observes, "in everyday life, the revolution consists much more of the small things—of sounds, looks and images." In this brilliant work of political reportage, filtered through her own experience, we see that Europe remains a divided continent. In the place of the fallen Berlin Wall there is a chasm between East and West, consisting of the different way people continue to live and understand the world. Little bits—or intimations—of the West are gradually making their way east: boutiques carrying Levis and tiny food shops called "Supermarket" are multiplying on main boulevards. Despite the fact that Drakulic can find a Cafe Europa, complete with Viennese-style coffee and Western decor, in just about every Eastern European city, the acceptance of the East by the rest of Europe continues to prove much more elusive. -

Тоталітаризм не зник за одну ніч, як і демократія не постала, наче за помахом чарівної палички, докорінно змінивши східноєвропейські суспільства. Майже сюрреалістичні артефакти минулого у щоденному побуті громадян колишніх союзних республік — від системи медичного страхування до національних пам’ятників, популярних кінострічок і культурних традицій, на тлі світової геополітичної турбулентності, укріплення націоналістичних настроїв і Брекзиту. Ця мозаїка соціополітичного репортажу занурює читача в досі виразно поляризовану європейську дійсність. Нова збірка есеїстики Славенки незмінно смілива, глибока та іронічна. За тридцять років після…

Ця книжка особлива, бо до неї ввійшли есеї про війну, які Славенка Дракуліч написала від 1991 року і до наших днів — часу повномасштабної російсько-української війни. Ці тексти викличуть у вас чимало емоцій і змусять задуматися, чому, досягнувши такого велетенського технологічного і наукового поступу, ми не можемо викоренити зі свого життя війну та вбивства.
Есеї Славенки Дракуліч описують серію воєнних ситуацій, побачених із «жаб’ячої» перспективи, тобто з точки зору звичайної людини. Тому героями книжки стають біженці, які намагаються освоїтися в чужій країні, де їм не раді; матері, надломлені очікуванням синів, які, можливо, і не повернуться; зґвалтовані жінки, які відмовляються мовчати; обставини, які перетворюють звичайних людей на жорстоких злочинців; медіа
і їхня роль в осмисленні воєнних подій.

As a woman lies in an American hospital room, she recalls her brutal childhood in Yugoslavia, retracing the psychological journey that brought her to her present condition and reflecting on the possibility of a new life

Відкрита лекція була виголошена у рамках конференції «Мислити з Україною», що пройшла в Києві 15-19 травня 2014 року.

Kada je 1984. objavljena u kultnoj biblioteci &td, prva knjiga Slavenke Drakulić Smrtni grijesi feminizma izazvala je buru u javnosti, a ta se bura, za divno čudo, nije stišala do dana današnjeg. Ponovno objavljivanje ovih tekstova koji su nastajali krajem sedamdesetih i početkom osamdesetih godina prošlog stoljeća pokazuje koliko su teme o kojima je pisala jedna od pionirki feminizma na ovim prostorima i dalje bitne, čak nezaobilazne. Kada tome dodamo novih dvadesetak tekstova objavljivanih od prvog izdanja knjige do danas, bjelodano je da Slavenka Drakulić ne samo da se konstantno bavi feminističkim temama već da im i dalje pristupa jednako oštro, beskompromisno i aktualno.
Nasilje nad ženama ne jenjava, reproduktivna ženska prava ponovno su ugrožena, djevojčicama kroz odgoj i obrazovanje šaljemo drugačije poruke nego dječacima, ukratko, patrijarhat je žilav. Stoga je pitanje ravnopravnog položaja žene u društvu i obrane njezinih prava vječno aktualno, čini se kao da ga svaka generacija žena mora ponovno izboriti, samo je pitanje jesu li mlade žene toga svjesne. Smrtni grijesi feminizma u ovom proširenom izdanju idealni su prilog tom osvještavanju. Pokazuje se ne samo da su eseji Slavenke Drakulić itekako aktualni već i da se bez njih ne može ni početi misliti o feminizmu jučer, danas i sutra.

Zašto su danas, u suvremenom društvu koje ruši sve tabue, samo starost i starenje teme o kojima je gotovo zabranjeno govoriti? Postajemo li sa starošću nevidljivi, što se događa s našim tijelima, s našim odnosom prema drugima i, još važnije, odnosom drugih prema nama? Mreže koje pletemo cijeloga života odjednom postaju tanke i krhke. Šesnaest priča u novoj knjizi Slavenke Drakulić Nevidljiva žena pripovijeda o međuljudskim odnosima, o relacijama između roditelja i djece, o odlascima, nestancima, zaboravnosti, bolesti, sramu i boli, o najdubljim osjećajima o kojima se ne usuđujemo progovarati.

Slavenka Drakulić duboko emotivno, bez zadrške, pripovijeda o iskustvu raspada života u kojem stari ljudi postaju nevidljivi ne samo okolini i sustavu veći vlastitoj obitelji i prijateljima. Katarzična, oslobađajuća, Nevidljiva žena udara u pleksus suvremenog društva. Slavenka Drakulić literarno snažno u svakoj pojedinoj priči ulazi čitatelju pod kožu, tjerajući ga da zastane, da misli o sebi i drugima, da bude šokiran, da zaplače, da se prepusti i emocijama i raciju. Nevidljiva žena oslobađajuća je, duboko intimna knjiga koja dokazuje da samo literatura može izreći neizrecivo.

“Nevidljiva žena je knjiga za sve osjetljive žene.” – Andrea Zlatar Violić

“Lijepo i tužno i tako jako istinito.” – Ingrid Šafranek

“Ovu knjigu se jednostavno ne može čitati s distance. Potresna je, a pritom nimalo banalna ni sentimentalna.” – Anera Ryznar

A beautifully imagined story of the last days of Frida Kahlo's life

A few days before Frida Kahlo's death in 1954, she wrote in her diary, "I hope the exit is joyful, and I hope never to return." Diagnosed with polio at the age of six and plagued by illness and injury throughout her life, Kahlo's chronic pain was a recurrent theme in her extraordinary art. In Frida's Bed, Slavenka Drakulić explores the inner life of one of the world's most influential female artists, skillfully weaving Frida's memories into descriptions of her paintings, producing a meditation on the nature of chronic pain and creativity. With an intriguing subject whose unusual life continues to fascinate, this poignant imagining of Kahlo's thoughts during her final hours by another daringly original and uncompromising creative talent will attract readers of literary fiction and art lovers alike.

She is a Polish graduate student, finishing her doctorate in New York. He is a Brazilian anthropologist, in the city on a three-month research grant. They meet by chance in the New York Public Library, fall in love, and move into a tiny apartment together. Tereza has a lover waiting for her in Poland, Jose a wife and child in Sao Paulo. It would seem this could only be the most temporary of affairs. Yet, as Tereza recounts the extraordinary texture of their lives together, a portrait emerges of a relationship conducted at the extreme edge of sensuality - a relationship defying all conventional definitions. Jose and Tereza have no common language, they are exiled from their cultures, and for each of them the body of the other becomes everything: spirituality, sustenance, almost unbearable pleasure. In the tradition of Fatal Attraction, Slavenka Drakulic has written a breathtakingly erotic, profoundly intelligent tale of love based on pure appetite that will thrill readers with its unflinching candor, even as it shocks them with its horrifying conclusion.

One of Eastern Europe’s most important writers, Croatian journalist and novelist Drakulic takes readers into the violent and bitter maelstrom that is the Yugoslavian conflict. In a series of brilliant and poignant personal essays, she describes how ordinary people respond to this gruesome situation.