Алексей Петров — об авторе

Предложить изменения

Уже несколько раз перечитываю эту книгу.

Знаете, я не очень люблю смотреть всякие фильмы, и мои посиделки у телевизора были редкими – в компании матери иногда любила посмотреть несколько сюжетов по дискавери. И всё, никаких сериалов и просто короткометражек я не признавала.

Но, чесслово, с удовольствием ещё не один раз возьму эту книгу в руки. Она написана простым, но увлекательным языком. Множество историй из личной жизни, историй о сцене и актёрах, так же забавные карикатуры и стишки. Это – та книга, над которой можно и погрустить, и посмеяться, и даже почерпнуть для себя что-то новенькое.

// Также там есть несколько забавных фотографий, оригиналы которых я даже сохранила в свой альбом (предварительно, конечно, запилив их на ноутбук).

С этой книги началось моё увлечение не только…

Можна писати красиві слова, але коли читаєш книгу розумієш ось ті чоловіки, які в мирний час були поряд, звичайні чоловіки на яких бурчали дружини, яких відчитували мами, а коли прийшла біда вони, без зайвих слів, пішли захищати мам, дружин, дітей, країну. Вражає доброзичливість з якою написана книга, якщо можна так сказати про книгу, яка описує війну, хоча всі мислячи розуміють, що було всяке. Книга примушує думати та аналізувати події тих років, а ще, пояснює те, що відбувається зараз. Автор не пише про особисті страждання, сумніви є, але головне - якщо не я, то хто?! Такі книжки потрібні нам, тим хто був в затишку, хто не чув пострілів, не відчував смертельної загрози бути вбитим. Це книга пам'яті тим, хто загинув. Велика шана і подяка авторові.