Последние издания книг Ивана Семеновича Нечуй-Левицкого

Середина ХІХ століття. У Києві набувають популярності просвітні твори, утверджуються ідеї народництва. Молоде студентство надягає українську свитку як знак своєї національності, як символ гордості за свою культуру, як протест проти деспотизму до українського народу. Починають лунати заклики до навчання простого люду: створення народних шкіл, видання книжок рідною мовою... У центрі повісті — декілька поколінь київської інтелігенції. Одні — віддані прихильники тодішнього ладу, інші — готові плекати й поширювати науку, рідну культуру. Чи подолають ці ідеї опір царського самодержавства? Чи не затягнуть цих щирих поривань чорні хмари імперської…

«Кайдашева сім’я» поєднує в собі неперевершений гумор, яскраві українські образи, неповторний національний колорит і нотку смутку. Повість побачила світ 150 років тому, а й досі не втратила своєї популярності. У світовій літературі мало який твір може похвалитися такою славою серед багатьох поколінь. Імена героїв повісті для українців стали загальними, п’єси за цією книжкою не сходять зі сцен театрів, а нещодавно на екрани вийшов серіал, який переніс персонажів «Кайдашевої сім’ї» в сучасне життя. Чому ж ми так любимо цю книжку? Бо вона про нашу здатність весело ставитися до життя, про наші стереотипи, примхи, хиби та слабкості. Про…

Демонологія – це осмислення темного, химерного та потойбічного у народних віруваннях. У цьому виданні представлено три класичні погляди на українську демонологію:

історика Володимира Антоновича, який досліджував документи відьомських процесів;
етнографа Володимира Гнатюка, який вивчав народні перекази про нечисту силу;
письменника та фольклориста Івана Нечуя-Левицького, який прагнув вписати українську міфологію в ширший європейський контекст.
Книга містить фрагменти праці Володимира Антоновича "Чаклунство: документи, процеси, дослідження", в якій зібрано та проаналізовано матеріали судових справ, пов'язаних із діяльністю демонічних істот (зазіхання засобами чародійства на життя, здоров'я і розум, застосування чаклунства з метою заволодіти любов'ю чи навпаки позбутися її, заподіння шкоди у господарстві або ремеслі тощо).

"Нарис української міфології" Володимира Гнатюка присвячений уявленням українців про різноманітних представників потойбічного світу. В праці ґрунтовно проаналізовані уявлення про чортів, домовиків, чугайстрів, водяників, болотяників, перелесників, рахманів, песиголовців, нічниць, покутників, градівників тощо.

У книжці "Світогляд українського народу" Іван Нечуй-Левицький розкриває прадавні міфологічні вірування українців. Значну увагу автор приділяє міфологічним істотам, зокрема русалкам, мавкам, полісунам і польовикам, упирям і вовкулакам тощо, а також особливостям пантеїзму в українській міфології.

Від переказів про русалок, лісовиків та вовкулаків – до історій про спалення відьом в українських селах: ці наукові праці передають дух свого часу, коли магічне мислення ще не вважалося всього лише забобонами, а віра в чаклунство була повсюдною та щирою.

Іван Нечуй-Левицький (1838—1918) — видатний український письменник-реаліст, який написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, казок, п’єс з народного життя. Майстер слова мав на меті якомога глибше розробити «непочаті рудники» українського життя і створити правдиві образи людей з усіх верств суспільства. Колоритні постаті героїв, соковитий гумор та сміливе поєднання трагічного з комічним зробили твори Нечуя-Левицького справжніми перлинами української прози.

За словами Івана Франка, повість «Кайдашева сім’я» належить до «найкращих оздоб українського письменства». Ми зустрічаємося з героями: Кайдашем, його дружиною Марусею та двома їх синами Карпом і Лавріном у переламний момент існування сім'ї, коли дорослішають діти, обирають собі пари і починається інше життя.

«Кайдашева сім’я» хоч і весело читається, але це сумна повість про долю українського села другої половини XIX ст.; це гірка правда про згубність егоїзму й люті, про найгірші сторони нашого національного характеру, написана з метою, щоб ми, українці, ставали досконалішими, гідними себе.

Водночас у цьому творі прочитується й справжній гімн українському сві­тові з його неповторною природою; веселою, життєрадісною, поетичною душею людей; мелодійною, багатющою мовою; неповторною у своїй красі піснею. Мабуть, усі ці риси й зумовили популярність повісті.

У серії «Рідний шлях» представлено книгу «Кайдашева сім’я» — реалістична соціально-побутова повість українського письменника Івана Семеновича Нечуя-Левицького. У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям. Твір неодноразово перевидавався і перекладався іншими мовами.

За словами Івана Франка, повість "Кайдашева сім'я" належить до "найкращих оздоб українського письменства". Митець показує життя однієї селянської родини — Омелька Кайдаша, дорослі сини якого створюють власні сім'ї й влаштовують свій побут після реформи 1861 року.
До книги увійшли також роман "Хмара", повісті "Дві московки", "Микола Джеря" та оповідання "Баба Параска та баба Палажка".

За словами Івана Франка, повість “Кайдашева сім’я” належить до “найкращих оздоб українського письменства”. З великою художньою силою І. Нечуй-Левицький на прикладі однієї сім’ї змалював український національний колорит. Перед читачем постає низка яскравих персонажів: забобонний Кайдаш, чванлива й пихата Кайдашиха, бриклива Мотря, понурий Карпо, доброзичливі Лаврін та Мелашка.

Повість Івана Нечуя-Левицького (1838—1918) “Микола Джеря” — справжня енциклопедія українського життя XIX століття. Микола Джеря шукає правди і справедливості, завжди стає на захист принижених. Разом з героєм, змушеним утікати від розправи, ми мандруємо Україною, стаючи очевидцями різноманітних, часто несподіваних та напружених подій. Навіть повернувшись через двадцять років додому вже сивим дідусем, Микола не втратив почуття людської гідності, невгасимої гордості, сміливості та прагнення до волі.

Іван Семенович Нечуй-Левицький — український письменник, етнограф, фольклорист, педагог, провідними темами в якого є тема села, тема духовенства та тема інтелігенції.
У повісті-хроніці І. С. Нечуя-Левицького «Старосвітські батюшки та матушки» з неперевершеним гумором, іноді навіть карикатурно змальовано життя українського духовенства 20—40-х років минулого століття. Читача захоплюватимуть смішні пригоди

Серія "Класика української літератури" включає перелік творів видатних українських письменників за програмою Міністерства освіти та науки України для позакласного читання учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів.

Головні герої повісті Івана Нечуя-Левицького (1838—1918) “Хмари” — студенти, а з часом — професори Київської духовної академії та університету, їхні діти. Зі сторінок книги постають яскраві картини їхнього повсякденного життя: навчання, мрії, зустрічі, вечірки, дискусії, танці, залицяння, одруження тощо. Повість приваблює динамічним сюжетом, колоритною мовою, блискучим знанням народних звичаїв, мальовничими описами Києва та інших куто

До першого тому класика української літератури І. Нечуя-Левицького увійшли найвідоміші оповідання і повісті: «Дві московки», «Бурлачка», «Афонський пройдисвіт» та інші.

До другого тому класика української літератури І. Нечуя-Левицького увійшли найвідоміші оповідання і повісті: «Кайдашева сім'я», «Гастролі», «Дві милі» та інші.

До четвертого тому класика української літератури І. Нечуя-Левицького увійшли повісті «Над Чорним морем», «На гастролях в Микитянах» та «Навіжена».

До третього тому класика української літератури І. Нечуя-Левицького увійшли найвідоміші повісті: «Київські прохачі», «Мар'яна Погребнячка й Бейліс» та інші, а також п'єса «Маруся Богуславка».

Іван Нечуй-Левицький (1838—1918) — класик української літератури, видатний письменник-реаліст, перу якого належать оповідання і повісті з народного життя. Автор намагався зазирнути глибше в українське життя і створити правдиві образи людей з усіх пластів суспільства. Колоритні головні та другорядні герої, соковитий гумор, поєднання трагічного з комічним зробили твори Нечуя-Левицького незабутніми та актуальними. «Кайдашева сім'я» — реалістична соціально-побутова повість, в якій зображено події, що відбувалися у великій сільській родині Кайдашів. Конфлікти сім'ї зображено з гумором, але в той же час автор безжально критикує суспільний лад, спосіб організації громади та поведінку духовенства.

Іван Семенович Нечуй-Левицький — український письменник, етнограф, фольклорист, педагог, провідними темами в якого є тема села, тема духовенства та тема інтелігенції.
У романі «Хмари» автор звертається до теми української інтелігенції. Назва роману є символічною, оскільки хмари — то своєрідне уособлення національного гноблення та придушення української культури. У цій атмосфері моральної задухи формується характер головних героїв. Це люди широких прогресивних поглядів, які, незважаючи на всі перепони, своєю просвітницькою діяльністю здіймають хвилі національної свідомості народу та розганяють «хмари», прагнучи до світла...

«Усе змішалося в домі» Кайдашів, коли старший син Карпо одружився з Мотрею. Дівчина — «серце з перцем» одразу не сподобалася прискіпливій свекрусі. Стіни Кайдашевої хати двигтіли від сварок. А коли молодший Лаврін привів наречену Мелашку, то про мир і злагоду забули назавжди! У цій повісті так легко впізнати будні багатьох українських родин. Тут усе як у житті: сміх і сльози, пристрасть і прикрощі, мрії, що розбиваються об землю, і найголовніше — всепереможна любов!

Серія "Класика української літератури" включає перелік творів видатних українських письменників за програмою Міністерства освіти та науки України для позакласного читання учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів.