Лучшие книги Ивана Павловича Багряного

Пригодницький роман з автобіографічними елементами, який нещадно викриває всю злочинну, цинічну і нелюдську сутність комуністично-сталінського режиму зокрема і тоталітаризму загалом.

Це багатогранна книга, але в першу чергу це вираз протесту проти порушень прав людини, зображення страшної трагедії українського народу в умовах радянського режиму. Іван Багряний змальовує побут і традиції українців, засланих у північну тайгу. У центрі сюжету — Григорій і Наталка, чиє кохання піддається випробуванню.

Автор показує вплив сталінського терору на долю окремої людини та змальовує жорстокість слуг керівної еліти та порушує багато вічних питань: добра і зла, життя і смерті, справедливості і покарання, морального вибору, волі до життя і мети, взаємовідносин людини і природи, родинних стосунків і, звичайно ж, кохання.

«Ліпше поламати ребра ста невинним, аніж пропустити одного винного» — таким було гасло епохи, в якій жили мільйони українців 1930-х, і саме цей трагічний досвід у своєму романі «Сад Гетсиманський» зображає Іван Багряний. На прикладі життя Андрія Чумака автор детально демонструє, як діяв досконалий репресивний механізм радянської системи, як ця система поневолювала і знищувала людей незалежно від їхніх досягнень, походження, віку чи статі.

Лікар, поет, директор гімназії — у вʼязниці твоє минуле не мало значення: хоч би чого ти досяг, а все одно опиняєшся на самому дні. Та попри всі ці жахи, Іван Багряний переконаний — спротив злу необхідний навіть тоді, коли здається, що боротися далі немає сенсу, а остаточний вибір завжди залежить від людини.

Рейтинг 18+

Іван Багряний (1906—1963; справжнє прізвище — Лозов’ягін) — український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув’язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.

Максим Колот, головний герой роману «Людина біжить над прірвою», у воєнний 1943 рік опиняється між двома арміями — фашистською і радянською, між життям і смертю. Він переживає дуже різноманітні душевні стани: від всеохоплюючої апатії до нестримного бажання жити… жити не чому, а всупереч усьому. Автор показує, на що здатна людина, коли їй втрачати вже нічого, але є мета ціною в життя — це боротися проти світу насильства.

Іван Багряний (1906—1963) — письменник, творчий доробок якого дійшов до співвітчизників лише через багато років після його смерті. Репресований у 1932 році, засланий на Далекий Схід, він пережив втечу, знову арешт, еміграцію в Німеччину. Важливим явищем в українській літературі є його роман «Людина біжить над прірвою» та повість «Огненне коло», дія яких відбувається у роки Другої світової війни. Головні герої цих творів — прості українці, які намагаються боротися проти світу насильства, представленого двома тоталітарними системами – радянською та нацистською. У 1992 році письменникові посмертно було присуджено Національну премію ім. Т. Г.…

У книзі вміщено роман "Тигролови" та драматичну повість "Морітурі" відомого українського письменника Івана Багряного. Ці твори рекомендовані Програмою середньої загальноосвітньої школи з української літератури для текстуального вивчення.

Пропонуємо увазі читачів книжку, до якої увійшли два найзнаковіші романи відомого українського письменника, політика і громадського діяча Івана Багряного (1906–1963). Це «Тигролови» (1943) та «Сад Гетсиманський» (1948–1950) — твори, в яких автор, засновуючись на власному життєвому досвіді, яскраво і правдиво засвідчує весь жах сталінської машини терору. Видання стане у пригоді школярам, студентам, їхнім батькам, бабусям і дідусям, бо ж якісна художня література не знає вікових обмежень, а пізнавати історію своєї країни ніколи не пізно.

Іван Багряний (1906—1963) — письменник, творчий доробок якого дійшов до співвітчизників лише через багато років після його смерті. Був репресований у 1932  році, засланий на Далекий Схід, пережив втечу, знову арешт, еміграцію. У 1946 р. за кордоном вийшов друком його памфлет «Чому я не хочу вертатись до СССР?», в якому митець розповідає про цілеспрямоване винищення людей тоталітарною системою.

Тигролови: Роман та оповідання
У центрі гостросюжетного роману, який уперше виходить і окремим виданням на Україні,— повна злигоднів і пригод драматична доля українського юнака Григорія, правнука гетьмана Дем’яна Многогрішного, якому судилася довга путь на Колиму, фантастична втеча з-під недремного чекістського ока, сповнене небезпек життя у тайзі, боротьба за найвище благо в цьому жорстокому й бездушному світі — бути вільним.

До першого тому «Вибраних творів» видатного письменника і громадсько-політичного діяча Івана Багряного увійшов роман «Маруся Богуславка» - книга, за визначенням самого ж автора, про українську молодь під час Другої світової війни. Цей роман за­початкував епопею «Буйний вітер», що залишилася, на жаль, неза­вершеною. Написаний 1952-1956 pp., окремою книгою в Україні видається вперше. Сюди додано також низку цікавих фотографій. Видання присвячено 100-річчю з дня народження Івана Багряного і розраховане на широке коло читачів.

Повість “Огненне коло” Івана Багряного (1906—1963) — книга про трагедію під Бродами під час Другої світової війни. Вона захоплює читача насамперед мужністю воїнів, що безмежно любили і захищали свою землю, їхньою сміливістю, відданістю і вірністю дружбі. Цю книгу не можна читати без болю і співпере­живання. “Нас переможено, але це не є правда. Нас вибито... Минуть десятиліття, і ми воскреснемо в народній пам’яті...” — говорить один із головних героїв повісті. Незважаючи на трагічність подій, про які йде мова, книга, її персонажі випромінюють благородство, людяність і віру у щасливе майбутнє.

Комедія-сатира дія якої відбувається під час відступу Радянських військ з України в 1941 році.

Пропонуємо увазі наших найменших читачів книжку відомого українського письменника Івана Багряного "Казка про лелек та Павлика-мандрівника". Це поетична оповідь про фантастичні пригоди хлопчика у далеких світах, що переконують: найкраще жити вдома, на Батьківщині, в Україні. Видання ілюстроване авторськими малюнками.

Пропонуємо увазі наших найменших читачів книжку відомого українського письменника Івана Багряного "Телефон". Це гумористично-лірична віршована оповідка з національним колоритом. Видання ілюстроване авторськими малюнками.

Видана в серії "Розстріляне відродження" збірка вибраних творів Івана Багряного (1906 – 1963) презентує його постать як різнобічно обдарованого автора не тільки художніх та поетичних творів, але також і публіциста й громадського діяча. До збірки увійшли роман "Людина біжить над прірвою", видання якого до цього часу здійснювалося лише в діаспорі й було малодоступним для українського читача, вибрані поезії зі збірок "До меж заказаних", "Золотий бумеранг", поема "Гуляй-поле", а також оповідання "Пацан", що друкується вперше з 1928 року. Книга також уміщує окремі публіцистичні твори й літературно-критичні статті Івана Багряного ("Думки про літературу", "Народження книги") та добірку досліджень творчості письменника, зокрема дослідження роману "Сад Гетсиманський" Григорія Костюка, Олександра Шугая та Олександра Ковальчука, статті Юрія Шереха й Остапа Тарнавського. Окрім того, у збірці представлена вичерпна бібліографія життя й творчості автора. Збірка призначена для студентів, викладачів, широкого кола зацікавлених осіб; може бути використана як посібник у школах і вищих навчальних закладах.

Автор у своєму романі зображує позицію російської церкви до України, її державності та розкриває особливості взаємин двох держав – України та Росії. Твір переповнений оптимізмом, вірою у світле майбутнє та прославляє нашу батьківщину і людей які її шанують.

«Тигролови» — перший великий твір Багряного. Головний герой роману, приречений зникнути у сталінських таборах, попри все виходить переможцем у боротьбі з власною долею і одержує свободу і щастя.
«Огненне коло» — оповідь про трагедію української дивізії «Галичина» на фронтах Другої світової війни.
Адресовано широкому читацькому загалу.

У книзі – за хронологією першої публікації – вміщено доповіді, статті, памфлети, рефлексії, есе (приведені, в основному, до норм сучасного українського правопису), які були надруковані в 1946 – 1963 роках переважно в журналі “Наші позиції” та газеті “Українські вісті” – виданнях Української революційно-демократичної партії (УРДП), яку в еміграції організував і впродовж 1948-1963 років очолював автор.

Публіцистика Івана Багряного була засобом боротьби за нацональну гідність і волю свого народу, за незалежність України. Гострим словом він критикував сталінський тоталітарний режим, викривав російський шовінізм, відгукувався на події в СРСР, аналізував світове політичне життя тощо. Його публіцистика, в якій відбилася його подвижницька політична та організаторська діяльність в еміграції, здебільшого не втратила актуальності й сьогодні, вона багато в чому повчальна і, як переконається читач, дуже цікава.

Повість про трагічну долю в'язнів сталінських тюрем. Твір вважають чернеткою до роману "Сад гетсиманський".