Рышард Капущинский — последние издания книг

The Penguin Modern Classics edition of Ryszard Kapuscinski's The Emperor is translated by William R. Brand and Katarzyna Mroczkowska-Brand, with an introduction by Neal Ascherton.
After the deposition of Haile Selassie in 1974, which ended the ancient rule of the Abyssinian monarchy, Ryszard Kapuscinski travelled to Ethiopia and sought out surviving courtiers to tell their stories. Here, their eloquent and ironic voices depict the lavish, corrupt world they had known - from the rituals, hierarchies and intrigues at court to the vagaries of a ruler who maintained absolute power over his impoverished people. They describe his inexorable downfall as the Ethiopian military approach, strange omens appear in the sky and courtiers vanish, until only the Emperor and his valet remain in the deserted palace, awaiting their fate. Dramatic and mesmerising, The Emperor is one of the great works of reportage and a haunting epitaph on the last moments of a dying regime.
Ryszard Kapuscinski (1932-2007) was born in Pinsk, now in Belarus. Kapuscinski was the pre-eminent writer among Polish reporters. His best-known book is a reportage-novel of the decline of Haile Selassie's anachronistic regime in Ethiopia - The Emperor, which has been translated into many languages. Shah of Shahs, about the last Shah of Iran, and Imperium, about the last days of the Soviet Union, have enjoyed similar success.

Travels with Herodotus records how Kapuscinski set out on his first forays - to India, China and Africa - with the great Greek historian constantly in his pocket. He sees Louis Armstrong in Khartoum, visits Dar-es-Salaam, arrives in Algiers in time for a coup when nothing seems to happen (but he sees the Mediterranean for the first time). At every encounter with a new culture, Kapuscinski plunges in, curious and observant, thirsting to understand its history, its thought, its people. And he reads Herodotus so much that he often feels he is embarking on two journeys - the first his assignment as a reporter, the second following Herodotus' expeditions.

Найвідоміший польський репортажист і загалом один із найбільш читаних польських авторів у світі рано чи пізно мусив, за власним зізнанням, нарешті наважитись увійти до річки, яка відділяє журналістику від заснованої на фактах літератури. Що він і зробив у книжці «Гебан», присвяченій Африці, якої насправді немає. Зате є вбивчі пустелі й життєдайні ріки, непролазні джунглі й безмежні савани з усіма їхніми екзотичними тваринами й рослинами. Але передовсім

The great journalist of conflict in the Third World finds an even stranger and more exotic society in his own home of post-War Poland

Kirgiz schodzi z konia to jedna z pierwszych książek Ryszarda Kapuścińskiego, która ukazała się w 1968 roku.

Jest to zbiór reportaży powstałych w wyniku podróży po południowych republikach Związku Radzieckiego. Autor pokazuje życie codzienne w takich krajach, jak: Armenia, Azerbejdżan, Gruzja, Tadżykistan, Turkmenia, Uzbekistan, pokazuje jak przemysłowo techniczna nowoczesność miesza się w tych regionach z tradycją religijną i kulturową, jaki ma to wpływ na obyczajowość społeczną, na mentalność społeczeństw i jednostek. Część zawartych w tych reportażach spostrzeżeń i obserwacji Kapuściński wykorzystał, pisząc po latach głośne Imperium, czyli rzecz o rozpadzie ZSRR.

Кніга пра афрыканскі космас, усё яшчэ не дарэшты зведаны і зразумелы еўрапейцам. Там велічная прыгажосць прыроды суседнічае з дзікунскім убоствам чалавечага жыцця. Цень і вада каштоўнейшыя за ўсе скарбы свету. І расавыя забабоны мацнейшыя чым дзе.
Народжаны ў беларускім Пінску, Рышард Капусцінскі — легенда польскай рэпартажнай журналістыкі, вандраўнік і пісьменнік, вядомы ва ўсім свеце. Час, апісаны ў гэтай кнізе, — пераломны для асэнсавання свайго шляху і ўласнага месца ў жыцці чалавецтва. Кніга пра крывавыя рэвалюцыі, выпадковыя перамогі і паразы, расавы антаганізм, голад, эпідэміі, карупцыя, галеча. І пра невымоўную прагу жыцця.

Ще одна – після «Імператора» і «Шахіншаха» – книжка всесвітньо знаного польського репортажиста Ришарда Капусцінського у перекладі Олеся Герасима, написана на межі документалістики і художньої літератури. Цього разу – про Анголу. Втім, колоніальне минуле і боротьба за незалежність, іноземна інтервенція і громадянська війна, політичні чвари на тлі тотальної корупції і бідності населення, а також пустопорожні пафосні промови на тлі військових та економічних катастроф – одне слово, все, про що пише Капусцінський, є актуальним не лише для вкрай відсталої африканської країни 70-х років минулого століття.

The Soccer War

«Імператор репортажу», «журналіст століття», найвидаваніший у світі польський автор, лавреат численних міжнародних премій Ришард Капусцінський (1932–2007) бачив, за власними словами, 27 революцій у країнах Третього Світу. Дві з них – етіопська та іранська – знайшли відображення в «Імператорі» та «Шахіншаху». Написані зовсім по-різному з погляду літературної форми, твори ці на рівні змісту демонструють певні спільні риси. Нахабні зловживання з боку влади, наростання народного гніву, бунт, самоорганізація і взаємодопомога громадян, повалення режиму, а потім – безпорадність нової влади, хаос та інші невеселі і, на жаль, надто добре знані українському читачеві речі.

Jedyna książka Ryszarda Kapuscińskiego w całości poświęcona Polsce. Akcja reportaży składających się na "Busz po polsku" rozgrywa się w latach 50 i 60. na polskiej prowincji.
Czyta Marcin Dorociński .

"Імперія" - це репортаж про Совєтський Союз, логіку його існування, останні дні та розпад. Автор описує життя у різних куточках СССР, тонко передає фатум тоталітаризму.

Жанр трэвелога - письменный авторский рассказ о путешествиях, о замечательных событиях, сопутствующих путешествиям, об истории и географии разных мест, о далеких и близких странах.
Книга знаменитого журналиста, писателя и путешественника Рышарда Капушинского, бывшего свидетелем двадцати восьми революций в странах Африки и Азии, рассказывает о падении абиссинской империи легендарного правителя Хайле Селассие, создавшего одно из наиболее интересных африканских государственных образований XX века. Впоследствии, в постколониальную эпоху знаменитый эфиопский император был провозглашен ямайскими сектантами-растафари мессией и стал для всего мира мифологической фигурой, богом на земле, чудесным спасителем черной расы.

Польський репортер світової слави, провідний представник польської школи репортажу, Ришард Капусцінський ділиться своїми спостереженнями про фах репортера, журналістську етику, глобалізацію, комерціалізацію та тенденції світової журналістики. Книга складається з вибраних уривків із 48 інтерв'ю автора, укладених у логічній послідовності. Книга розрахована на журналістів, мандрівників, усіх, кого зацікавить запропонована тематика.

Две главы из знаменитой книги «Империя» представляют отчёты Рышарда Капущинского о путешествии в Якутск и в Карабах начала 90-х гг., в канун распада СССР. Тексты «Империи» прежде всего являются примером высочайшего качества (литературного) репортажа – книга выдержала уже 20 изданий по всему миру.

'This is a very personal book, about being alone and lost'. In 1975 Kapuscinski's employers sent him to Angola to cover the civil war that had broken out after independence. For months he watched as Luanda and then the rest of the country collapsed into a civil war that was in the author's words 'sloppy, dogged and cruel'. In his account, Kapuscinski demonstrates an extraordinary capacity to describe and to explain the individual meaning of grand political abstractions.

Путешествие классика современного литературного репортажа ("лучший журналист XX века" (Гарсиа Маркес); "Геродот нашей эпохи" ("Франкфуртер Альгемайне Цайтунг")), автора мировых бестселлеров "Император" и "Шахиншах", по Советскому Союзу "на грани нервного срыва", в момент катастрофического преобразования империи в "Россию и республики".

Książka gromadzi teksty pisane przez Ryszarda Kapuścińskiego od lat siedemdziesiątych XX wieku po ostatnie miesiące jego życia, publikowane w prasie codziennej i literackiej, w książkach innych autorów (jako wprowadzenia lub posłowia), a także niedrukowane dotąd opinie dla wydawnictw. Kapuściński recenzuje reportaże autorów młodszego pokolenia, rekomenduje polskim wydawcom nowe, wartościowe publikacje zagraniczne, dzieli się refleksjami wywołanymi lekturą książek historycznych i poezji. Pisze o ludziach: mistrzach reportażu, tłumaczach, fotografach i malarzach, o przyjaciołach. Wśród nich o Marianie Brandysie, Leopoldzie Ungerze, Stefanie Bratkowskim, Kazimierzu Dziewanowskim. Wspomina zmarłych: Agnieszkę Osiecką, Jerzego Giedroycia, Bolesława Wierzbiańskiego. Ujawnia różnorodne zainteresowania, często nieznane czytelnikom jego reportaży: malarstwem, fotografią, filmem. Wiele z tych tekstów to samodzielne eseje o literaturze, sztuce reportażu, historii i polityce.

Два тэксты – “Імператар” і “Падарожжа з Герадотам” – польскага журналіста ХХ стагоддзя, народжанага ў Пінску, – як два творчыя паўшар’і, як два бакі аднаго мастакоўскага медаля. Аўтар дэманструе незвычайнае пераўтварэньне вандроўных запісаў па экзатычных краінах у насычаную настроямі, пахамі і колерамі мастацкую прозу, пераўтварэньне асабістых успамінаў у аўтабіяграфічную паэму ў прозе. А можа, і наадварот: праз аўтабіяграфічную проза-паэму і мастацкую прозу вяртаецца ў сваё мінулае ды блукае па колісь наведаных краінах? Паводле часопіса Дзеяслоў 41 (4’09).

"Імперыю" пераклаў Яўген Саляйчук, перакладчык з Пінску. Гэтая кніга апісвае падарожжа аўтара праз увесь Савецкі Саюз, здзейсненае пры канцы 1980-х. Капусцінскі па-журналісцку дакладна выпісвае заўважныя светапоглядныя і побытавыя дэталі, якіх не знойдзеш у падручніках гісторыі таго часу ("Наша Ніва").

Рышард Капусцінскі (1932—2007) — легенда польскай журналістыкі, сусветнавядомы рэпарцёр, пісьменнік, паэт. Чалавек з унікальным пачуццём падзеі, якое беспамылкова вяло яго туды, дзе рабілася гісторыя. Ён быў сведкам дзесяткаў пераваротаў і рэвалюцыяў, руйнавання імперыяў і з’яўлення новых дзяржаваў.

Аўтар кніг рэпартажаў-эсэ: “Кіргіз злазіць з каня” (1968), “Яшчэ дзень жыцця” (1976), “Футбольная вайна” (1978), “Шахіншах” (1982), “Падарожжа з Герадотам” (2004) і інш.; і паэтычных зборнікаў: “Notes” (1986), “Законы прыроды” (2006).

Яго кнігі не раз былі прызнаныя кнігамі года паводле меркавання ўплывовых выданняў, а ў 1995 годзе ў Польшчы Капусцінскага абвясцілі журналістам стагоддзя. Быў уганараваны шматлікімі прэміямі і ўзнагародамі. Двойчы намінаваўся на Нобелеўскую прэмію.

Капусцінскі нарадзіўся ў Пінску і на ўсё жыццё захаваў прыхільнасць да Беларусі. Ён не раз гаварыў: “Я заўсёды шукаў мой дом, шукаў Пінск, — у Афрыцы, у Азіі, у Лацінскай Амерыцы”.

На беларускую мову перакладзены раман Рышарда Капусцінскага “Імператар” (Сesarz) (ARCHE. 2006. №5) і зборнік вершаў “Вяртанне” (2007).