Рецензии на книги — Наталья Гузеева

Вчора я не розбігався, Буть слухняним намагався, Я не бився, не ганявся, Не кричав: "Трах-тарарах!" Я зв'язав старанно ноги, Щоб забули про дорогу, Цілий день ходив спокійно, Цілий день ходив спокійно, Взад, вперед ходив спокійно, Перевертом на руках!

Хто не пам‘ятає цього рудоволосого пустуна Петрика з його слониками? Цей мультик одразу ж став улюбленим для української дітвори. Але і подумати не могла, що є книжечка. А в книжечці аж цілих три історії.

Друга історія - про робота. Мама з дому - робот в дім. Шити, прибирати, виконувати всю хатню роботу. Але жоден робот не замінить любу матусю. Це Петрик швидро зрозуміє.

Ну і наостанок - зустріч з Дідом Морозом. Найсправжнісіньким, не яким-небудь артистом, що видає себе за червонощокого дідугана. Петрик дорослішає. І в цій історії це…

Хто не знає Петрика П'яточкина? Та немає таких! Він - веселун, фантазер, видумака ще той, ну і зірвиголова, яких мало ))) Читати про нього - одне задоволення! Книга для дошкільнят та молодших школяриків. Їм дуже сподобається! І так, звичайно, МАЛЮНКИ!!! Які в ній МАЛЮНКИ ("Махаон" - це не просто прекрасне видавництво, це моя любов на все життя!!!)

Дальше...

Ну подивіться... (вибачаюсь за якість - фото з телефону)

Від кожної розповіді в цій книжці в мене мороз йшов по шкірі. Проблема заробітчан у нашій країні - це величезна біда, і вирішення їй не видно. У надії на краще життя для своїх дітей, матері, батьки їдуть світ за очі і роками, десятиліттями можуть не бачити своїх нащадків. Так, в останні роки з'явився скайп, він полегшує спілкування між країнами, але ж проблему не вирішує. Діти ростуть без виховання, без нагляду і контролю, ніхто не може дати їм поради та направити на вірний шлях. За вибудуваними маєтками, євроремонтами, машинами, новітніми девайсами ховаються скалічені, зруйновані долі. Найгурше те, що якщо навіть заробітчани і повернуться додому - тут вони вже нікому не потрібні. Місяць, максимум два, і мати, яка важко гарувала на чужині, вже заважає своїм домашнім. Забаганки у них…

Набор из 10 открыток с фотографиями Владимира Семеновича Высоцкого, кадры из фильмов и фотопортреты. На обороте каждой открытки стихотворные строчки. Читались они, конечно, про себя исключительно с хрипотцой и характерными интонациями. Как ни пытался я читать их просто как стихи, всё равно выходит песенный мотив. Творчество Высоцкого мне нравится, есть с дюжину песен, которые регулярно слушаю, да и в роли капитана Жеглова он чертовски хорош. А вот открытки...ну как-то простовато что-ли, никакой редкости и эксклюзива в них нет. Хотя с исторической точки зрения они в самый раз, с началом перестройки Высоцкого стали активно издавать и тогда продукция по нему печаталась огромными тиражами. Полный набор открыток:

Первая история по старому доброму мультику на 5 баллов, но вторая "Капитошка и Ак-шотипак" - на мой взгляд весьма неудачная попытка осовременить мультяшных героев. Волчонок, пытающийся подражать суперзвезде, ничего общего с тем милягой, другом Капитошки, не имеет. Потому 3 из 5. А вот картинки-иллюстрации милые, похожи на те, из мультфильма, ребенку понравились.

Три истории про Петю Пяточкина - помните? - "Если ты не можешь спать - надо слоников считать..." Вот. Про слоников. Про робота Асю - для современных компьютеризированных детей :) И про Деда Мороза и желания. Советую.

Петя Пяточкин - озорный мальчуган, абсолютно очаровательный если верить иллюстрациям. Но честно, я рада, что мой сын поспокойнее по темпераменту, иначе я бы сочувствовала себе в жизни, как я сочувствовала героине - Воспительнице Пети. Она казалось бы, втройне даже за день способна от него устать и устает, да еще как. Но несмотря на это, вполне здоровый и веселый мальчуган, к тому же если бы мальчики не были бы разными то было бы скучно. Не находите?

Современная новогодняя сказка - у родителей "конец года", Пяточкин предоставлнен самому себе, сам осваивает мобильную связь и компьютер. О дружбе и взаимовыручке, добро побеждает зло - все как положено. Наталья Гузеева пишет очень хорошим языком, с юмором: приятно читать, интересно слушать. Только ребенок попросил мобильный телефон, что в мои ближайшие планы не входило :(