Лучшие книги Татьяны Владимировны Малярчук

Лєна з дитинства була особливою: без царя в голові, навіть Бог у неї був позичений. Якось Лєна облишила молитися — і нічого, грім не побив, і кульова блискавка, що колись спалила її улюблену виховательку, оминула. Але втратити віру в чудо їй не дала диво-жінка, яка нагодилася рятувати її земляків, поки сама, уже доросла, Лєна тренувалася на бездомних собаках. Чим обернеться власна спроба героїні допомогти ближньому — польотом над гніздом зозулі чи вознесінням?

Головним героєм цього роману Таня Малярчук обрала В’ячеслава Липинського. У книжці переплітаються дві сюжетні лінії, історична та сучасна. «Забуття» — це мій роман про ХХ століття, мої сто років, але не самотності, а втраченої пам’яті, — каже Таня Малярчук. — Це спроба згадати забуте. А також об’єднати індивідуальне і колективне українське, історичну достовірність і художню вигадку, кохання і покликання, божевілля і здоровий глузд, якого, втім, у цьому романі, мабуть, найменше. Його основою несподівано для мене самої стало життя політика-невдахи і пристрасного мислителя В’ячеслава Липинського. Українці дуже перед Липинським завинили. … Цей…

Згори вниз» — це реанімація сюрреалізму в українській літературі. У книзі є сюжет, розділові знаки і навіть інструкція з виготовлення фотографій у домашніх умовах. А також: втеча, захоплення чужих помешкань і чужих таємниць, гірські ландшафти, зворушлива і неправдива історія любові, перевертні, чортівня, люди, що мовчать, і коти, що говорять. Словом, все те, що притаманне будь-якій нормальній жіночій психіці. Рекомендовано Міністерством охорони здоров’я — для тих, хто не має чого боятися.

Таня Малярчук (нар. 1983 р.) - автор чотирьох книг прози. Закінчила Прикарпатський університет імені Василя Стефаника у Івано-Франківську. Мешкає в Києві. «Говорити» - це книга, що виникла не з потреби писати, а з потреби говорити. Говорити по-іншому і до іншого. Вдягатися на час короткого оповідання в чужі голоси, щоб нарешті вийти за межі власного імені і перестати бути тільки собою. Герої нових текстів Тані Малярчук тільки те й роблять, що вбивають свою авторку. Вони сперечаються між собою, звинувачують одне одного, кричать, психують і погрожують. Проте їх не треба боятися. Їх навіть не треба слухати. Коли голос по той бік тексту…

Звірослови — це чудернацькі середньовічні енциклопедії про тварин. З них давні українці могли дізнатися, що, наприклад, саламандри не горять у вогні, а носороги — схожі на бика істоти, що витоптують поля пшениці. «Звірослов» Тані Малярчук продовжує втрачену середньовічну традицію. Людина, на думку авторки, подібна на метелика (курку, собаку, медузу, щура, ворона, слимака, свиню, зайця, пуму), це істота, яка хоче, щоб її любили, а її не любить ніхто...

На презентации новой книги Тани Малярчук был озвучен следующий удивительный факт: оказывается, об этом юном даровании украинская пресса не пишет плохо. Это могло бы создать впечатление, что о Малярчук никто плохо и не думает – все носят эту милую девушку на руках и обожают ее завораживающе-мутную прозу. На самом деле это, конечно, не так – есть люди, и я кое-кого из них знаю, которые считают Малярчук попсовой, вторичной и вообще неудачным клоном Тараса Прохасько, вдвойне ущербным тем, что получился женщиной.

Ця химерна книжка перенесе тебе, читачу, в чорно-білу реальність майбутнього, де над руїнами людської цивілізації ширятимуть дивні рукокрилі істоти і в якій тебе, дорогий читачу, більше може не існувати.

Якби можна було робити так, як слід, то назва цієї книжки мала б звучати так само, як і прізвище автора: Таня Малярчук "Таня Малярчук". Бо легше не заважати на те, що Таня народилася в Івано-Франківську, у 1983 році, що вона десь вчилася і десь ще недовчилася, що вона щодня щось робить, ніж відділити написану нею прозу від Тані Малярчук. Софійка Андрухович

Ця книга піднімає дражливу і неоднозначну тему соціального сирітства як наслідку трудової міграції і, в ширшому розумінні, комунікаційної прірви між батьками та дітьми. Оповідання мало кого залишать байдужим. Тому що вони написані чесно. Більшість авторів є батьками і знають, що це таке – бути далеко від своєї дитини. Книга нікого не поверне з-за кордону. Однак вона починає озвучувати для суспільства цю гостру проблему. А говорити – значить шукати шляхів її вирішення.

Чотири книги письменниці — «Згори вниз», «Як я стала святою», «Говорити», «Звірослов» — вийшли друком у видавництві «Фоліо» і тепер вперше зібрані під однією обкладинкою. Жанр своєї прози сама авторка визначає як «щось середнє між сюром та реалізмом». В її текстах більш ніж досить і того, й другого: втеча і захоплення чужих помешкань і таємниць, зворушлива і неправдива історія любові, перевертні, чортівня, люди, що мовчать, і коти, що говорять. Герої пересуваються багатоповерхівками на каное, їхні серця розбиваються, як кокосові горіхи, а від падіння з вікна рятує борода Бога…

Таня Малярчук - автор многих рассказов и эссе, переведенных на польский, немецкий, английский языки. С начала 10-х стремительно набирает популярность в Европе. Росийские критики сравнивают произведения Таня Малярчук с лучшими сюрреалистическими историями Людмилы Петрушевской, в которых блестяще соединены абсурд и реальность, а издание Frankfurter Allgemeine Zeitung отметило, что ее проза - "кричащий приговор в стиле великого русского сатирика 19-го века Салтыкова-Щедрина".

Первое издание на русском.

ОЛЕГ ХЛЕБНИКОВ Под зеркалом
стихи

ТАНЯ МАЛЯРЧУК Зверослов
рассказы. Перевела с украинского Е. Мариничева

АННА АРКАТОВА День ученика
стихи

МАРИЯ ГАЛИНА Медведки
роман. Окончание

ВЛАДИМИР АЛЕЙНИКОВ Вместе с эхом
стихи

НИНА ГОРЛАНОВА, ВЯЧЕСЛАВ БУКУР Трофимка делает свободный выбор
рассказ

ЮРИЙ СМИРНОВ Три стихотворения

НОВЫЕ ПЕРЕВОДЫ
ЛУДОВИКО АРИОСТО Неистовый Орланд
Перевод с итальянского и предисловие Евгения Солоновича

ИЗ НАСЛЕДИЯ
ВАРВАРА МАЛАХИЕВА-МИРОВИЧ О преходящем и вечном
Дневниковые записи (1930 — 1934). Подготовка текста, вступление и примечания Натальи Громовой

ОПЫТЫ
ГРИГОРИЙ АМЕЛИН «Король-рыбак»

КОММЕНТАРИИ
АЛЛА ЛАТЫНИНА «Всех советская власть убила…»
«Зеленый шатер» Людмилы Улицкой

РЕЦЕНЗИИ. ОБЗОРЫ
Елена Михайлик Осколки истории
Екатерина Дайс Чаньворд
Наталия Черных Четверокнижие

КНИЖНАЯ ПОЛКА ЗАХАРА ПРИЛЕПИНА

ТАТЬЯНА КОХАНОВСКАЯ, МИХАИЛ НАЗАРЕНКО: УКРАИНСКИЙ ВЕКТОР

МАРИЯ ГАЛИНА: ФАНТАСТИКА/ФУТУРОЛОГИЯ

БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЕ ЛИСТКИ
Книги
(составитель С. Костырко)

Периодика
(составители А. Василевский и П. Крючков)

Книжка містить чотирнадять есе семи українських та семи німецьких сучасних літераторів і покликана зберегти думки, переконання, позиції, оцінки та художній аналіз життя і творчості Пауля Целана – одного із найзнаковіших німецькомовних поетів минулого століття. Написані різними поетами із різних країн, есе перегукуються між собою, підхоплюють раніше озвучену думку, продовжують її та поглиблюють. Зібрані під однією обкладинкою, ці тексти відображають сприйняття Пауля Целана літераторами ХХІ століття, через 50 років після смерті поета.

Есе для антології були написані в рамках проєкту «Літературні дні Пауля Целана 2020» такими авторами:

Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Катерина Калитко, Андрій Любка, Таня Малярчук, Ігор Померанцев, Нора Боссонг, Александру Булуц, Рон Вінклер, Даніела Данц, Клаус Райхерт, Йоко Тавада, Макс Чоллек.

Упорядниця антології – Євгенія Лопата

«За такі гріхи Бог ще подякує» – поетична збірка, що налічує більше п’ятдесяти віршів, доповнених особливими колажами Тані Малярчук. «Це, – за її словами, – зліплений по клаптиках в химерні картинки і прості слова досвід блукань і страждань, які жінка переживає, коли наважується на самознищення. Неодмінно заради того, щоб самовіднайтися. Для мене ця книжечка – як пройтися голяком у людному місці, в ній я максимально