Рецензии на книги — Леся Украинка

Так неожиданно для меня открылась такая поэтесса как Леся Украинка. Купила я эту книгу в букинистическом магазине ещё в далеком 2010 году. Книга пылилась на полке, и вот наконец-таки нашла свое время. Леся Украинка поистине удивительная поэтесса. Ее стихотворения не похожи ни на одни стихи, которые я читала. Сколько трагизма в её поэзии. Сколько горечи и тоски, сколько любви к своей родине – Украине. Сказать честно – это мой первый опыт с украинской литературой, моя первая украинская книга на русской языке. Меня очень восхитили поэмы и пьесы в этой книге. В них столько загадочности, тайны, экспрессивно окрашенных чувств, глубоко проникающих в сердце эмоций. Особенно ярко запомнились пьесы «Лесная песнь», «Каменный хозяин», «Оргия». Лесная песнь мне показалась очень интересной. Она…

"Нiчка коротка - довга розлука… Що ж менi суджено - щастя чи мука?"

Прочитала я тут драму-феерию "Лесная песня", и вот теперь сижу думаю, почему я за столько лет после школы не возвращалась к украинской классике. Нигде больше я не встречала такого прекрасно описанного древнего, даже скорее прадавнего, леса, такой богатой мифологии и настолько реально описанных лесных, воздушных да водяных духов, что даже не сомневаешься, что они когда-то существовали. Воображение так и рисует живописное украинское село, пыльную дорогу, ведущую к лесу, цветущие поля за хатами, и кажется, что всегда в этом крае русалки заманивали к себе в озеро красивых парней, над водой вставала жуткая Мара, между деревьев плясала Мавка, переворачивал лодки Водяной, Лесовик сбивал путников с тропы, Потерчата…

Два часа я гипнотизирую окошко написания рецензии. Трое суток я не могу унять бурю эмоций в моей душе. Взялась я за это произведение только потому, что давно хотела познакомиться с автором. Ничего особо не ждала - с классикой у меня проблемы. Да и украинский язык мне совсем не родной. 82 странички на читалке - ничто просто. Но сколько в них силы! Просто с первых же страниц увлекает. Природа, русалки, фольклор. Все так чудесно передано словами, что чувствуешь аромат леса, слышишь шелест листьев, журчание воды, закрываешь глаза: перед тобой весна, а где-то там за деревьями прячутся сказочные существа. И вот искра, любовь, страсть. Пробирает до дрожи, дыхание захватывает, сердце колотится. Кажется, что впереди читателя ждет романтика, крепкие чувства, красивая и нежная история. Но нет.…

Осторожно, спойлеры! Напишу-ка я рецензию на русском, может она вдохновит кого-то выучить украинский и прочитать это произведение : ) Данное произведение относится к драме-феерии, и действительно, сказочного тут много: на страницах книги мы можем встретить и Русалку, и Чёрта, и даже Мавку, которая и становится главной героиней "Лісової пісні". Но драматичного здесь, конечно, немного больше. Мавка (или навка) в славянской мифологии переводится как мёртвое тело, или же мертвец, и образованное непосредственно от слова "навь" (ну а ближе с этим существом можно познакомиться из Википедии). У нашей Мавки есть близкая подруга Русалка, а ещё есть юноша Лукаш, который в будущем и становится возлюбленным Мавки. Но вернёмся к ней. Несмотря на то, что мертвецы априори вызывают не самые приятные…

Спойлеры "Лісова пісня" є своєрідною тугою поетеси за Поліссям. В той час коли Українка писала твір, вона вже була змушена жити лише в південних краях. Сумуючи за Батьківщиною, за рідною стороною, вона - тяжко хвора - писала ту пісню. Добро і зло, вірність і зрада, поетичне покликання і сіра буденщина зіткнулись у цій драмі-казці, яка розказує про красу людських почуттів і згубність духовного гноблення, про необхідність збереження гармонії між людиною і природою. Філософська заглибленість у людські почуття наскрізно проймає "Лісову пісню". Ще напочатку поеми природа захоплює своєю красою, а ліс - своїм бурхливим життям. Там все в гармонії, живуть різні істоти: шкодливі дітки-Потерчата, застережливий мудрий Лісовик, хитрі Русалки, та страхітливі образи Мари, Той, що греблі рве та…

Леся Украинка – это известная фигура в культуре украинского народа. Этот псевдоним девушка выбрала себе ещё в возрасте тринадцати лет. В то время, когда самой страны Украина еще официально не существовало, Лариса по примеру своего дяди, которым очень восхищалась, начала подписывать свои произведения «Украинка». Ну а «Леся» — это было одним из вариантов, как девушку назвали дома родственники. Пьеса «Кассандра» Леси Украинки – это потрясающее творение, которое не только подчеркивает глубокие знания автора в области классической мифологии, но и воплощает в себе актуальные социальные и философские аспекты. Согласно древнегреческому мифу Кассандра – самая красивая дочь царя Трои. Бог Аполлон обещал ей дать дар видеть будущее, если она согласиться разделить с ним ложе. Но получив дар, девушка…

«Лісову пісню» как и большинство читателей из Украины последний раз читала ещё в школе. Но сколько бы я её не перечитывала, не перестою восхищаться писательским талантом, и силой характера Леси Украинки.

Леся Украинка написала её за 10 – 12 дней. В то время она уже очень болела, била «прикована» к постели и работа над драмай – феерией давалась ей тяжело. Но очень уж она тосковала по своим родными краями и особенно лесам.

«Лісова пісня» - это история о добре и зле, предательстве, измене, верности, любви и конечно же о гармонии между человеком и природой. Эта книга знакомит нас с украинской мифологией ( Мавка, Русалки, Лісовик, Водяник, Той що греблі рве, Потерчата, Перелесник Куць, Русалка польова, Той що у скалі сидить, Злидні) и немного с украинским бытом.

Для полного счастья осталось…

"Діамановий вінець" Лесі Українки - один із найромантичніших творів української літератури. Написана за якихось 10-12 днів, ця драма-феєрія довго виношувалася письменницею. Конфлікт між мрією (неологізм М. Старицького!) і дійсністю, реальним і міфолого-фантастичним світами, представлений у творі, прагнення й неможливість головного героя "своїм життям до себе дорівнятись" так хвилює і зворушує душу читача! Невимовно жаль і Лукаша, який зміг перестраждати і спокутувати власну провину лише в іншій подобі, і Мавку, що мала дивовижне серце, а залюбилася в сільського приземленого хлопця. Напрошується думка про те, що не слід змішувати несумісне, але ж кохання таке і серцю не накажеш. Коли у серці лунає пісня кохання, усе навколо перестає існувати, бо зустріч є, що приходить після чекання, й…

В основі твору – міф про доньку останнього царя Трої Пріама Кассандру. Бог Аполлон за обіцянку покохати його наділив дівчину пророчим даром. Коли ж та не дотримала свого слова, зробив так, що правдивим віщуванням Кассандри ніхто не вірив, її висміювали та вважали божевільною. Але передбачене здійснилося: загинула її родина та Троя, а вождь завойовників цар Агамемнон забрав дівчину собі як військовий трофей. Коли цар повернувся додому, його дружина підступно вбила і його, і Кассандру. Леся Українка переосмислює образ головної героїні: у традиційному трактуванні Кассандра – пасивна, підпорядкована долі; у цьому творі – сильна, духовно багата жінка, яка до останньої миті протистоїть оточенню та фатуму. В одному з листів до О. Кобилянської поетеса писала: «…ся трагічна пророчиця… тямить лихо…

Не буду утверждать, ни оспаривать версию, что данная драма написана под впечатлением Александр Пушкин - Каменный гость . Но эти два произведения разнятся. Прежде всего названием: у Пушкина - гость, у Украинки - господар (хозяин). Согласитесь отличие весьма существенное. Да и характеры героев различны. Донна Анна у поэтессы не столько добродетельна, сколько горда и амбициозна. А Дон Жуан - ревнитель свободы - не искушает, а сам становится жертвой искуса, прельщаясь плащом командора. Таким образом каменный хозяин побеждает.

Леся Украинка – это писательница к которой нужно дорасти и конечно же не нужно знакомиться с ее творчеством из-под палки в школе. Ну не способен подросток в шестом или седьмом классе понять почему ее творчество так ценно для украинской культуры: у него просто нет достаточного количества прочитанного чтобы критично оценить красоту и образность текстов. «Лесная песня» - это шедевр, жемчужина украинской литературы и читать ее в переводе это потерять без малого половину того очарования, которое получает читатель при знакомстве с оригиналом. По красоте и метафоричности этой истории мне хотелось бы сравнить «Лесную песню» с «Сон в летнюю ночь» Шекспира. Тексты просто пропитаны волшебством, магическими существами и красотой природы и лирики. Леся Украинка населяет это произведение не только…

Ну, розчеши, я сам люблю порядок. Чеши, чеши, я тута пiдожду, поки скiнчиш роботу. Та поправ латаття, щоб рiвненько розстелялось, та килим з ряски позшивай гарненько, що той порвав пройдисвiт.

Ну, расчеши, я сам люблю порядок. Чеши, чеши! А я тут подожду. Пока работу кончишь. Да поправь Кувшинки, чтобы ровно расстилались: Ковер из ряски ты зашей, как надо, Его порвал бродяга.

Даже если ты молод и влюблен, вопрос выбора главного в дальнейшем жизненном пути всегда возникает. Практичность и прочность быта или томление сердца да рай в шалаше? Душевное или материальное на первом месте? Этот вопрос решает и Лукаш. Такая понятная жизнь с трудолюбивой девушкой из своего села. Да еще и с горячего одобрения матери: "Свяжете снопы и идите в хату. Я вам киселя сварю!" Или жизнь-мираж с мертвой…

Леся Украинка - непревзойдённый словесный ювелир, а ее "Лiсова пiсня" - величайший алмаз в сокровищнице украинской литературы.

Что такое "ЛП"? Это яркие, характерные персонажи, непередаваемая украинская атмосфера, славянская мифология и ЛЮБОВЬ в ее разных проявлениях.

Но за волшебным обрамлением и внешней простотой скрывается множество подтекстов. Это и конфликт между разными слоями общества, и проблема свободы выбора, и отношения "человек - природа", и превосходство духовного над материальным.

В этом маленьком произведении каждый найдёт что-то своё, что "залезет" в душу и останется в ней надолго.

Вывод один - абсолютно очаровательная пьеса. Рекомендую.

Без перебільшень, ця поема мені сподобалась найбільше з прочитаних творів Лесі Українки. Що дивно, адже цей твір написано раніше, аніж "Одержима" чи та ж "Лісова пісня", проте лише він, і лише зараз дозволив мені повною мірою оцінити геніальність письменниці. В "Давній казці" зустрічаємо два персонажі (а точніше - це скоріше узагальнені образи): рицар, який продає свою честь і гідність за золото та замки, ставши диспотичним паном, та поет, який до кінця залишається вірним своєму покликанню, своєму слову, своїм переконанням. Інколи аж моторошно, наскільки слова, написані більше ста двадцяти років тому, актуальні зараз.

Трудно навіть розказати, Що за лихо стало в краю, Люди мучились, як в пеклі, Пан втішався, як у раю.

Знайомо, чи не так? І завжди знаходились герої, які своїми словами та…

Л - лагідна І - іскрометна С - світла О - особлива В - вічна А - аристократична

П - пречудова І - інтересна С - сонячна Н - ніжна Я - яскрава

Це асоціативний ряд про цю чудову феєричну поему.

Ця книга – зібрання чи не всіх творів Л.Українки. Окрім дуже великої колекції її віршів, тут є також дві драми «Лісова пісня» та «Камінний господар». Ці твори – дуже різні, але обидва схожі між собою неймовірно гарною мовою, глибоким наповненням кожного рядка та почуттями, що виливаються на читача потужним водоспадом. Головною темою віршів Л.Українки є свобода. Це може бути свобода почуттів. Або ж свобода від класової нерівності. Часто – це свобода людини від умовностей та жорстких рамок, нав’язаних суспільством та часом. Її слова долають всі перешкоди на шляху до свободи. Вона прагне незалежності і вчить людей вірити у своє щастя. Творчість Л.Українки для мене буде цікавою та улюбленою завжди. Адже з кожного разу я знаходжу нові відтінки в її словах, читаю нові думки між рядків.

Цей маленький твір настільки чарівний, що просто неможливо пройти повз нього байдужою. Він передає таку безмежну палітру емоцій закоханої Лесі, що просто дивуєшся таланту й майстерності. А, можливо, це кохання подарувало їй такий талант.

Я добре знаю історію нещасливого кохання Лесі Українки та Сергія Мержинського, якому й був присвячений цей твір. Дівчина любила щиро й віддано, але, на жаль, це було не взаємно. І весь свій біль, усі свої емоції Леся виразила творами.

Дуже чарівно написано, приємно читати, а також твір зовсім маленький, тому прочитати його не займе багато часу.

Когда бралась за эту небольшую пьесу, то ничего от нее не ожидала. Ну совсем ничего, просто хотелось познакомиться с творчеством Леси Украинки. Но пьеса захватила меня с самых первых минут. Необычайно поэтичная и сюжет, хоть, наверное, и традиционный, но захватил и очень сильно. Переживала за Мавку, страдала вместе с ней, чувствовала то, что чувствует она. Конец грустный, но сразу понятно было, что такое добром не кончится. Хотя безусловно мечталось и хотелось что-то хорошего в конце. Но..жизнь есть жизнь. Красота языка и поэтичность просто необыкновенная, текст и описания просто завораживают. И ужасно захотелось посмотреть на эту пьесу в театре.

Записки любителей

Любов - як пісня. Бурхлива і журлива, наповнена як драмами, так і феєріями. Глибока, як віковічні ліси на Волині. Пісня Мавки і Лукаша у виконанні Лесі Українки звучить потужно, стрімко, нездоланно, розтоплюючи серця, які ще здатні кохати. Можна довго сперечатися: ця пісня про любов, чи про журбу, та я переконана, у неї немає кінця. Адже роки проходять, покоління минають, а "любов не перестає".

Ця книга давно є в мене на руках , і серія "Перлини української класики ", вся є в наявності, ці чудові плиточки, які з величезним задоволенням  гортаю, надкушую, коли по цій книзі зняли мультик, всі почали про неї говорити , я зрозуміла , що прийшов її час бути прочитаною саме зараз .
Читавши цю книгу , я наче була в чарівному лісі, де дрімають русалки, прекрасна Мавка і почула спів сопілки. То вигравав людський хлопець Лукаш... Прекрасна мелодія торкнулася того, що колись було Мавчиною душею. У народі кажуть, що лісові духи не здатні кохати. Але Мавка покохала. Так, як не здатна кохати жодна людська душа... неймовірна історія ...
Хочу щось ще подібне прочитати ...
✓