Цитаты из книг — Надія Степула

Олесь Ульяненко переконаний, що деградація окремої людини і суспільства вкорінена в атеїзмі. (Роксана Харчук)

Звісно, в кожного письменника складається своє коло читачів і, можливо, ви ніколи не промовите: 'Я читав прозу Ульяненка з великим захопленням та задоволенням...' Це література не для розваг, це література, що має приводити читача до відчуття катарсису. (Анна Лобановська)

Щоб там не говорили про Олеся потім, які б чутки не розпускали други-недруги, для мене він був і назавжди лишається людиною із загостренним почуттям справедливості, яка занадто боляче сприймала всю мерзенність нашого життя, бруд якого не залишив плям на її душі. (Світлана Божко)

А з приводу сексу - то в людини навколо сексу крутиться сімдесят відсотків життя. І секс дуже показовий - як ти поводишся, як живеш, такий у тебе й секс, такі ж у тебе й уподобання, пристрасті. (Олесь Ульяненко)

Я себе почуваю в цій країні некомфортно. Таке враження, наче тебе хтось цеглиною по голові бабахнув ні за що, ні про що. (Олесь Ульяненко)

Щодо того, чому бухають. Наприклад, я дуже багато працюю, і потрібно якось зняти напругу. Неприємна-приємна необхідність. (Олесь Ульяненко)

Є така кримінальна штука, за якою вичисляють антисоціальний тип: коли людина багато говорить про чужу агресію, то відразу попадає під пильне око правоохоронців. Відповідно, є ще один штрих: найбільші моралісти апелюють до моралі. (Олесь Ульяненко)

О-о-о!!! Миллион долларов - это необитаемый остров, плазменный телевизор и холодильник пива. (Олесь Ульяненко)

Згадується класичний голлівудський фільм 'Перехрестя'. У його фіналі старий блюзмен, котрий, у молодості вийшовши на певне перехрестя і заклавши душу, став відомим музикантом, наприкінці свого земного шляху висловлює претензію: мовляв, не отримав, чого прагнув, і тому просить розірвати угоду. На що дістає відповідь: 'А що…

Олесь являв собою надзвичайно парадоксальний образ. Цілковите 'раздолбайство', нехтування своїм зовнішнім виглядом та репутацією поєднувалися в ньому з надзвичайною працьовитістю та чудовим знанням літератури. Саме він відкрив для мене Селіна і пояснив, як слід розуміти Джойса. (Дмитро Клочко)

Осінній Київ. Люди у плащах та светрах. З вулиць ще не прибрали літні майданчики кафе, але охочих сидіти надворі значно поменшало. Липи ще зелені, а от каштани вже майже облетіли. (Дмитро Клочко)

Дещо пізніше, познайомившись з Олесем Ульяненком особисто, я зрозумів, що він - людина великої внутрішньої свободи. І саме ця шалена свобода давала йому змогу занурюватись у кишки соціуму глибше за інших. Хтось мусив міряти всю глибину соціальної пітьми, спускатися аж на дно. Хтось мусив писати саме так і саме про це.…

Попри свій різкий характер, Олесь не мав зверхності до пересічної 'обізяни' (так нелукаво він часом називав співвітчизників). Не плекав він і пошани до чинів та грошей. І, мені здається, нікому не заздрив. Знав, що пристосуватися до життя, як це робимо всі ми, не зуміє. Тому так і жив - непристосовано. (Тарас Антипович)

На це питання немає відповіді. Що таке любов, чому людина пише книжки, чому людина ненавидить? Цього ніхто не знає. Але це треба робити. (Олесь Ульяненко)

Чиновник знає, що влада дорожче грошей і дорожче будь-якого кайфу: жінки, алкоголю і наркотиків. (Олесь Ульяненко)

Улян був тією рідкісною істотою, що умить висаджує в повітря будь-які спроби 'віднайти адекватний спосіб спілкування', 'здаватися кимось', 'поводитися відповідно' - найменшу нещирість. З ним неможливо було награвати, неможливо було залишатися 'нормальним', неможливо було 'правильно поводитись' - його присутність…

Шевченко - це найгеніальніший поет, який виразив весь дух, менталітет нації. Він стояв дуже близько до того, він прозирив туди... Тому він буде актуальний завжди. (Олесь Ульяненко)