Олег Бакулін — об авторе

Предложить изменения

1 з найцікавіших сучасних українських романів, які я читала за останній час. Цікавий та логічний сюжет, напруження до останньої сторінки, типові для життя, наче рідні герої. Мабудь, саме це потрібно для романів сучасної української літератури. Головний герой, Алекс, він же Сашко, той, кому хотілося співчувати. Хоча у кожного з героїв своє не легке життя, але не було типового посилу " все погано, давайте ридати"! Кожен має свої гарні та погані сторони, кожен - індивідуальність, але ріда при цьому людина, наче усі вони - твої сусіди. На мою думку, сюжет - майже готовий сценарій для гарної детективної мелодрами, але не без чорних цяток. Перескок серед часу - гарний прийом, але іноді кордони глав були настільки незглажені, що інколи виникали питання. Але найбільше питання виникло у кінці…

Нам завжди хочеться більшого, ставати кращими, змінюватись. Одним словом – вічний абгрейд. Прагнемо всім подобатись та бути своєю людиною в компанії. Якомога більше уваги та всеохопної любові. Піддаємось впливу оточення. А потім все це діло нав’язуємо своїм близьким, зокрема і дітям. Втілюємо свої нереалізовані мрії, заздалегідь руйнуючи життя та знищуючи особистість. Задумайтесь, що вищезгадані дії можуть зробити з людиною?

Життя така складна річ, що в будь-який момент людина може вибитись «из грязи в князи». І навпаки тим більше. Колись мегапопулярний художник Лан Шовковий стає звичайним Русланом Шовковим - менеджером в компанії, яка продає таблетки для схуднення. Мистецтво змінило його оточення, стиль життя, світогляд. В якийсь момент все пішло до біса, минуле залишилось там, де йому й…