Остап Украинец — о писателе

Предложить изменения

Книга должна была называться не «Малхут», а пэчворк. Лоскутное одеяло вместо нарратива. И то, это уже с 80-й страницы, а до – так просто бурелом, нагромождение кусков текста, в котором ноги переломать можно. Слишком много разрозненных фрагментов, которые автору, похоже, просто по приколу было пытаться увязать между собой. И по факту он тем же самым предлагает заняться и читателю. То есть выглядит это так: автор не ведёт читателя сквозь историю, а выкладывает в ряд случайные фото, научную монографию, план крепости, какие-то вырезки из газет, дневник с записями чьих-то снов, и всё в таком духе. И читатель должен уловить (или придумать сам), какая между всеми этими фрагментами связь (существует в действительности либо может существовать). Автор типа даёт подсказки, которые типа должны…

Для мене залишилось загадкою, як настільки молодий автор (Остапові Українцю "ледь" за двадцять, по моїх мірках) зумів написати відразу такий захопливий і насичений перший роман! А "гачок", на який я потрапила із перших же сторінок, - це ненав'язлива іронія письменника. Ось кілька цитат на підтвердження:

Якщо Біблія каже правду і кожному буде по його вірі, то чимало з нас після смерті опиняться в Австро-Угорщині

Його смерть не стала ні першим, ні найважливішим етапом історії, яка триває і донині. Проте смерть під Віднем є точкою, від якої зручно відлічувати час уперед і назад

Для простого народу немає брутальнішої лайки, ніж слово "бюрократ", що втілює собою цілий державний апарат, який заважає людині жити так, як вона того хоче

Дуже люблю Івано-Франківськ, хоч і буваю там вкрай рідко.…