Рецензии на книги — Александр Корешков

Олександра Корешкова більшість знає, як автора хіта "Серед овець", який я боюсь починати читати. Антиутопії не належать до моїх улюблених жанрів. А от "Колодроїд" ідеально підійшов, щоб познайомитись з творчістю автора. Комікс малесенький - усього 32 сторінки. Насправді хотілося б, щоб об'єм був більшим, але навіть таку коротеньку історію автор премудрився наповнити різними деталями, це круто. Сюжетна канва відома кожному, не буду казати звідки, бо це буде жирнючий спойлер, а щоб проспойлерити таку малесеньку історію, треба бути ще тією свинюкою. Дія починається в лабораторії, де головного героя, власне, і зібрали. Він хоче подивитися світ і вирушає у подорож, в якій його супроводжуватиме шалена порція милоти в особі електропесика. Коли Колодроїд покидає лабораторію, то опиняється в…

Створити антиутопію надзвичайно складно: багато авторів намагалися, але ми пам’ятаємо твір Оруела та на додачу «О дивний новий світ» Гакслі. Але жоден з цих світів не відображає ментальності українців, яка б зазнала змін із настанням таких часів. Ми не мали такого зразка, на який молоді автори могли спиратися у формуванні антиутопій.

До коміксу від @vovkulaka не мали…

Але настала нова ера у світі серйозних графічних романів України - і цей я б сміливо поставила на 1 місце.

Про що «Серед овець»? Про вовка, який живе у тоталітарній країні, де владу над людьми ділять між собою капітали і держава. Де кожен сам собі ворог і нікому довіряти, нікуди тікати, немає сил для боротьби.

У цій складній ситуації перебуває ГГ: він працює на заводі, забезпечуючи свиней-апаратників. Його оточують вівці з…

Нерівність, насилля, корупція — звичайні аспекти будь-якого тоталітарного режиму.

Всі вони наявні в цьому коміксі; автор дуже чудово їх передав на прикладі вовка-бунтаря і вівців-сцикунів. Я був вражений сюжетом і графікою, особливо мене потішили незначні фонові дрібнички (на кшталт плакатів), що прекрасно доповнили картину. У цілому, мені не вдалося знайти в цього коміксу мінусів, але це певно через те, що я був надто захоплений ним.

Несподіваний український комікс (або графічний роман, кому як зручніше) про маленького гвинтика в величезній та потворній державній системі. Тема наче й вже традиційна - тоталітарна держава радянського зразка з невеликими елементами сучасності. Це лише стартова частина історії і невідомо куди вона заведе, але враження дуже приємні - візуальна, графічна частина на високому рівні. Для українського коміксу це насправді серйозна робота.

Прочитавши перший сингл ще колись отоді на старті, він мені не те щоб дуже зайшов, навіть здався вельми слабким. Але побачивши Корєшкова на одному з фестів у Києві, послухавши що він говорить, моє ставлення дуже змінилося. Я почав ледь не усім радити поглянути у бік Овець, почитати, але сам до осього моменту продовження не чіпав.

Але це мало колись статися, тож наважився, прочитав, поки їхав на роботу, і перше, про що подумав — оце й усе?? Оце оцього я чекав пару років?

Якось все просто, очікувано, сюжет такий швидкий, шо ти не встигаєш зрозуміти якогось зв'язку з минулою сторінкою. Так, він намагається бути про серйозні речі, але якось дуже чогось не вистачає, якоїсь повноти розкриття персонажів, чи шо. Взагалі, нагадує чимось ті ж «Хроніки Аптауна», але там їм вдалося зробити все…