Маруся Чурай

Форма: роман
Дата написания: 1979
Первая публикация: 1982
Издательство: Дніпро
Язык: Украинский

Интересные факты

Про те, що це не видумана, а реальна постать, свідчив ще знавець літератури й фольклору Владіміров, а О. Шкляревський написав і опублікував у 1877 році в журналі "Пчела" в Петербурзі розвідку-нарис. Деякі легенди й свідчення дають можливість приблизно визначити роком народження Чураївни 1625. Вважають, що Маруся була дочкою козацького старшини – урядника полтавського добровільного козачого полку Гордія – і полтавської трудівниці Горпини. Під час сварки з шляхтичем, який довго і підло знущався над людьми, не минав нагоди довести українцям, що вони "бидло", батько Марусі вихопив шаблю, вбив напасника, а сам врятувався від несправедливого польського суду, який би навіть не став розбиратися, хто був винен, тим, що втік на Запорізьку Січ і пристав до нереєстрового козацтва.
Під час козацько-селянського повстання у битві під Кумейками у 1637 році Гордій Чурай разом з гетьманом Павлюком потрапив у полон до польського гетьмана Потоцького і був страчений у Варшаві як один з лідерів визвольної боротьби. Маючи чудовий голос і ліричну душу (дівчині приписують понад двадцять народних пісень), Маруся спромоглася на велике кохання до козацького сина Гриця Бобренка. Фольклорист О. Шкляревський описав портрет Марусі Чурай, який висів на стіні у діда відомого українського письменника Г. Квітки-Основ'яненка і нібито був змальований з натури; "Маруся була справжня красуня і в суто малоросійському стилі: дрібненька (тобто, невелика на зріст, трохи худорлявенька, мініатюрно складена), струнка, як струна, з маленьким, але рельєфно окресленим під тонкою білою вишитою сорочкою бюстиком, з маленькими ручками і ніженьками, з привітним виразом ласкавого, матового кольору, засмаглого личка, на якому виступав рум'янець, з карими очима та густими бровами і довгими віями... Голівку дівчини покривало розкішне, чорне як смола, волосся, заплетене ззаду в густу широку косу до колін.

еще...

Сюжет

У історії української культури є немало недосліджених сторінок, нерозкритих таємниць. Про поетесу і співачку Марусю Чурай ще в минулому столітті в Україні ходило немало переказів і легенд, які дають підстави стверджувати, що ця чудова песнярка, - особа історична.
У центрі роману «Маруся Чурай» Ліна Костенка поставила психологічний образ Марусі, обдарованої дівчини, яка палко любить свою землю, і любов горить в кожній Марусиной пісні. Її серце виконується гордістю, коли чує свої пісні у виконанні козаків. Маруся - вірна дочка свого народу, і свій талант вона віддає народу. Створені нею пісні вдохнавляют козаков на боротьбу з ворогом, зміцнюють дух, затверджують національну гідність:
Коли в похід виходила батава її піснями плакала Полтава… Це дівчина не просто так, Маруся Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа!
Благородство і чистота душі виникають і в особистому житті Марусі. Для неї любов і зрада - несумісні поняття. Навіть біль і розчарування в Грице не зробили її ні озлобленою, ні черствою. Маруся, переконавшись, що її «любов лобом досягала неба, а Григорій ходив ногами по землі», навіть співчуває хлопчикові:
Бідненький, намучив зі мною… Гримів мене, а я вже не відгукнулася. Заплутався, - сказала: вибирай. А у нього ж серце навпіл розривалося. А він Бобренко. Він же не Чурай.
Мені подобається те, що Маруся цінує в житті речі, які насправді того гідні. Це перейняла дівчина від батьків, які мали «якнайглибші душі». У любові, в подружньому житті вона хоче бути схожою на своїх батьків, Маруся завжди мріяла: «…я колись, як виросту, і у мене буде така любов»! Маруся хоче побудувати свою сім'ю на взаєморозумінні і повазі одно до іншого, на довірі і любові : «Мене треба любити».
Маруся розуміє важливість свого поетичного таланту. Вона прагне до дії, любить рідний край, поважає культуру, болить душею за щастя і процвітання українського народу. Розповідь дяка про минуле історичне показали Марусі важкі страждання людей від війни і важких часів. Вона забуває про власний біль, осмислює своє покликання як піснетворчість :
Перемоги наші, муки і руїни безсмертні будуть в її словах. Вона ж була як голос, який клекотів в наших корогвах!

еще...
Поделиться:

Книга в подборках

Главный герой - священник (пастор, викарий, ребе, монах  и т.д.)
Один из главных героев - служитель религиозного культа. Добавляйте свои варианты!
vishna
livelib.ru
Классика украинской литературы
Подборка создавалась для игры "Классики" ход 1/9 тема "национальный классик", но со временем трансформировалась в мои личные предпочтения. Вы все еще может…
Nadiika-hope
livelib.ru
100 лучших шедевров Украинской Литературы
Подборка содержит в себе 100 лучших произведений написанных украинскими писателями, которые оценены читателями LiveLib.
P.S В подборку не включены…
PartY_ForeveR
livelib.ru

Рецензии читателей

1 апреля 2015 г., 10:04
4.5 /  4.054

Невероятно!
При всем том, что я не поклонница поэзии, тем более романа в стихах, тем более на украинском языке, мне очень даже понравилось!
После прочтения мне показалось, что все мои проблемы - сущий пустяк, что это вовсе не проблемы, это я так их назвала. А вот автор с мастерством описала то, что пришлось пережить главной героине Марусе, которую любили за ее песни. Практически, все произведение пропитано ее (и не только ее) страданиями, горестными мыслями. Я не хотела полностью с головой окунаться в произведение, постоянно отвлекалась, потому что чувства зашкаливали, и ладно, если бы положительные, а то ж ведь так душа ныла...

Комусь на світі гірше, як тобі.

Возможно, я принимала все это так близко к сердцу, потому что это было мне близко... Не судьба Маруси, а дух произведения в целом. Именно те времена, та любовь с которой описывается Полтава, любовь к родному краю, любовь к песне.
Маруся Чурай - историческая особа, жившая в XVII в. Не смотря на то, что документов, подтверждающих её существование, нет, о ней сложено много легенд, в которых говорится, что она была поэтессой и певицей, её песни были очень известны по всей Украине и сопровождали казаков в военные походы, поднимали им боевой дух.
картинка Maryfly

2 апреля 2012 г., 18:58
5 /  4.054

Я очень люблю поэзию Лины Костенко, но вот "Марусю Чурай" долго-долго откладывала на потом. Почему? Сейчас я и сама искренне удивляюсь, но, думаю, всё же оттого, что сочетание полулегендарной личности Чурай, антуража национально-освободительной войны и исторического романа в стихах виделось мне наполненной пафосом заунывной патриотической агиткой.

Но на деле "Маруся Чурай" - это нечто совсем другое.

Це - пiсня. Це - душа.



Не больше и не меньше, "Маруся" - это квинтэссенция всего прекрасного, что может только быть в украинской литературе. Завораживающая любовная история, невероятные образы главных героев (в отличие от часто заштампованных персонажей, и Маруся, и Гриць, и Искра не только полноценно выписанные образы, но и потрясающие в своей настоящности люди), огромная и всепоглощающая любовь к своей стране, и язык - господи, язык завораживает, пленяет, кружит и рисует невероятные картины.

Я влюбилась буквально с первых строф и пропала насовсем, смахивала непрошенные слёзы и запоем глотала строки, переживала, злилась и разговаривала ямбом ещё долго после того, как прозвучали последние слова.

Цю не спiвайте. Я ж iще жива!



Прекрасно.

29 июня 2011 г., 01:09
5 /  4.054

Чужа душа - то, кажуть, темний ліс.
А я кажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа - то тихе море сліз.
Плювати в неї - гріх тяжкий, не можна.


Маруся отруйниця, або нещасне життя і кохання Великої української співачки

Складне життя у всій його всебічності.
А як подумать, - що таке душа?
Як той казав, це - горизонт до Вічності.


Котра дівчина чорні брови має,
то тая дівчина усі чари знає


Я думаю, цими цитатами сказано все. Трагічна доля, клятий Гриць, що не може бути самостійним та добрі люди. Усе це, компоненти цього історичного роману у віршах.
Все гарно рифмується та дуже легко читається. Цей роман можна прочитати за кілька годин, бо читаючи його, ти не зважаєш і взагалі забуваєш про час. Це щира правда від мене для всіх.
Спочатку, я думав, що "Маруся Чурай" буде схожа на Енеїду , але це виявилося зовсім не так. Все гарно та легко!
Я пишаюся, що Ліна Костенко моя співвічзниця, вона Велика Письмениця, і кожне слово в її творах це цитата, над яку треба думати та захоплюватися.
Це Українське! І цим треба обов`язково пишатися всім українцям, а також Світові, за те, що не перевелися талановиті люди в Світі!

22 марта 2016 г., 11:39
5 /  4.054
…та це ж не що, а пісню задушить!
Там, де Ворскла пливе поміж берегами,
Чарівниця живе з чорними бровами.
Знають зілля її в нашім ріднім краї
І мовчать солов'ї, як вона співає.


Я виросла на піснях Марусі Чурай та на легенді про Чураївну. Ще зі школи мене цікавила її історія. Ще в школі я полюбила поему Ліни Костенко. Ще тоді її рядки доторкнулися до тендітних струн моєї юної душі.

Перечитавши цей роман у віршах зараз, він також знайшов відгук у моєму серці. Це ж не просто історія, «це – голос наш, це – пісня, це – душа.»
Це та перлина нашої української літератури, котрою ми повинні пишатися. Якщо для Європи найзворушливіша історія кохання це «Ромео та Джульєтта», то для нас це – «Маруся Чурай».

Ми бачимо дівчину, яка щиро віддана рідній землі та коханому хлопцеві. Вона вбачає в ньому лицаря. А його зрада просто вбиває її. Бо для неї поняття кохання та зради абсолютно не сумісні. Вона виросла на прикладі своїх батьків, котрі були віддані один одному, а також своїй Батьківщині. Вона мала надію, що Гриць буде схожим на її батька, але в хлопця роздвоїлася душа.

Я - навіжена. Я – дитя любові.
Мені без неї білий світ глевкий.

Моя любов чолом сягала неба,
а Гриць ходив ногами по землі.


В цій поемі ми бачимо не лише історію кохання Марусі, але й історію нашої Батьківщини за часів Богдана Хмельницьго. Ми бачимо Полтаву,яка не здавалась ніколи і нізащо.

Недарма ми цей твір вивчаємо ще в школі. Я маю надію, що кожен українець познайомиться з ним.

15 января 2013 г., 20:18
5 /  4.054

Не уявляю канон української літератури без "Марусі Чурай". Це книга, після якої щемить серце і болить душа. Одна з моїх улюблених, яка перечитувалася до дірок, мільйон разів, і ніколи не набридала. Яка заучувалася напам'ять по п'ять і більше сторінок підряд. Цитати з якої - то тут, то там - і нині використовую в розмовах.
Немає відчуття вимушеності. "Маруся..." дійсно справляє враження цілком природного, "невимученого" роману. Архаїзми використані доречно, характери виписано яскраво, докладно. Усе в ній так, як має бути. "Маруся..." не залишає читача байдужим. Це, мабуть, один із тих щасливих випадків, коли шкільна програма не викликає нарікань, а домашнє завдання готується із задоволенням.
Усе вже про "Марусю..." казано-переказано. Тож - приємного читання!

6 марта 2016 г., 00:10
5 /  4.054

У нас її називають ЛІНОЮ. Чому? Та бо більше такої немає!
От мене здивувало, що на новинки значно більше рецензій, ніж на цей, можна сказати, легендарний роман.
Роман у віршах.
Я щиро сподіваюся, що більшість одинадцятикласників сумлінно прочитали його повністю, адже це запропоновано програмою.
Анотація обіцяє одну сюжетну лінію, але я б виділила дві: життя дівчини-жінки та історичну канва твору.
Перед нами постає облита кров'ю, уярмлена кайданами Полтава (як образ усієї України) та нещасна дівчина, покарана за те, що серце просто покохало. От як буває! От яка сильна любов до кінця життя! Важко уявити, як це - справді кохати того, кого давно немає, того, хто так і не осягнув твою душу повністю, хто був приземлений, коли ти літала?! Але на схилі літ, прощаючись із Іваном, Маруся приходить до іншої істини. Якої? Прочитайте.
Про цю дівчину можна писати довго, але я б сказала: "серденько".
Твір перегукується із "Лісовою піснею" Лесі Українки, якась спільна родзинка є.
Поруч із образом Марусі намальовані паралелі інших. Тобто, роман не плоский, а доволі різнобічний.
Ох, мова Ліни Василівни! Це щось неповторне, милозвучне, це мелодія серця! Писати історію у віршах доволі складно, адже треба чітко продумати композицію, сюжет, рима може легко загубитися. Може, але не в такої майстрині слова. Я просто палка прихильниця таланту поетеси. Хочу, щоб мої діти, наступні покоління вважали її твори класикою і читали, і зачитувалися!

Читайте также

• Топ 100 – главный рейтинг произведений
• Самые популярные книги
• Книжные новинки