Сучасна українська проза — 45 книг — стр. 2

Ця книжка — літературний дебют відомого українського співака Андрія Кузьменка (Кузьми), лідера групи «Скрябін». До збірки увійшли дві повісті, а також тексти відомих пісень групи. Перша повість — «Я, "Победа" і Берлін» — проникнута яскравим почуттям гумору, веселим настроєм і, напевне, розсмішить навіть дуже серйозних читачів. Події відбуваються навколо старого і пошарпаного автомобіля марки «Победа», на якому Андрій зі своїм другом Бардом подорожують до столиці Німеччини. Друга повість — «Місто, в якому не ходять гроші» — зовсім інша за жанром. Це невесела історія про дівчину Алісу, яка через збіг обставин опинилася в жахливому місті, де панують людиноненависництво, нечувана жорстокість і нелюдські порядки, — місті, з якого немає дороги назад...

Ця книжка — літературний дебют відомого українського співака Андрія Кузьменка (Кузьми), лідера групи «Скрябін». До збірки увійшли дві повісті, а також тексти відомих пісень групи.…

Юрко Покальчук – культовий письменник сучасності, улюбленець молоді, науковець, музикант, мандрівник і шукач пригод, відомий ще й численними творами інтелектуально-еротичного спрямування.

Неймовірне, жахливе, непомітне для благополучного світу, але правдиве, жорстоке і химерне життя нашого українського “дна”, куди потрапляють підлітки, тікаючи із неблагополучних родин.Вони бомжують, крадуть, змалечку пізнають всі гріхи світу – від розгульного сексу до алкоголю, наркотиків і азартних ігор, і лише потім, уже потрапивши за грати, важко і дещо запізніло починають осягати своє минуле життя, - ось про що нова книжка Юрка Покальчука.

Юрко Покальчук – культовий письменник сучасності, улюбленець молоді, науковець, музикант, мандрівник і шукач пригод, відомий ще й численними творами інтелектуально-еротичного…

Таня Малярчук (нар. 1983 р.) - автор чотирьох книг прози. Закінчила Прикарпатський університет імені Василя Стефаника у Івано-Франківську. Мешкає в Києві. «Говорити» - це книга, що виникла не з потреби писати, а з потреби говорити. Говорити по-іншому і до іншого. Вдягатися на час короткого оповідання в чужі голоси, щоб нарешті вийти за межі власного імені і перестати бути тільки собою. Герої нових текстів Тані Малярчук тільки те й роблять, що вбивають свою авторку. Вони сперечаються між собою, звинувачують одне одного, кричать, психують і погрожують. Проте їх не треба боятися. Їх навіть не треба слухати. Коли голос по той бік тексту замовкне, вибачте йому і заговоріть самі.

Таня Малярчук (нар. 1983 р.) - автор чотирьох книг прози. Закінчила Прикарпатський університет імені Василя Стефаника у Івано-Франківську. Мешкає в Києві. «Говорити» - це книга,…

Я можу вигадувати все, що завгодно, можу дотримуватись документальної точності, переповідаючи те, що мені відомо, описувати, що сама бачила – і завжди говоритиму лише про себе. Описуючи інших людей, їхню зовнішність і слова – я описуватиму тільки себе саму. В інших я не можу побачити нічого, крім свого відображення.

Софія Андрухович

Я можу вигадувати все, що завгодно, можу дотримуватись документальної точності, переповідаючи те, що мені відомо, описувати, що сама бачила – і завжди говоритиму лише про себе.…

«Я прожив у Москві майже два роки, і то було чи не найщасливіші мої часи. Мабуть, саме з цієї причини в моєму романі стільки злості й чорної невдячності. Я досі не знаю, що в ньому більше важіть: втрачені можливості чи здобуті примари.»

«Я прожив у Москві майже два роки, і то було чи не найщасливіші мої часи. Мабуть, саме з цієї причини в моєму романі стільки злості й чорної невдячності. Я досі не знаю, що в…

Відень — Львів — Карпати — потойбіччя... Це — маршрут подорожі Карла-Йозефа Цумбруннена, австрійського фотохудожника, услід якому рухається сюжет роману живого класика української літератури. Химерний калейдоскоп із архетипів гуцульського фольклору, богемно-артистичних історій, мафіозної гризні, а над усім – трагічний образ поета Богдана-Ігоря Антонича з його віщими віршами. Однак головною героїнею багатошарового, мов гірський рельєф, роману є власне Україна на зламі ХХ—ХХI століть.

Відень — Львів — Карпати — потойбіччя... Це — маршрут подорожі Карла-Йозефа Цумбруннена, австрійського фотохудожника, услід якому рухається сюжет роману живого класика української…

До книги культового харківського концептуаліста, культового критика Ігоря Бондаря-Терещенка, знаного під постмодерним брендом ІБТ, увійшли вибрані поетичні твори зі збірок «Лірень», «Ulaskava», «Фібруарій», «Поsтебня», «Коза-Дерида», «Сорока-бароко», радіоп’єси «Пастка на миші», «Чорний аспірин», «Золотий любисток», а також фрагменти з книги метафізичного краєзнавства «Пластика ґетто».

Тонка іронія , що подекуди сягає чорного гумору і сарказму, вишуканий стиль автора не залишать байдужими читачів різного віку, статі та соціального статусу.

До книги культового харківського концептуаліста, культового критика Ігоря Бондаря-Терещенка, знаного під постмодерним брендом ІБТ, увійшли вибрані поетичні твори зі збірок…

Випускаючи в світ збірку прози Володимира Діброви "Вибгане", видавництво "Критика" вже вдруге звертається до публікації його творів (перша книжка, "Збіговиська", вийшла 1999 року). До нової книжки письменника ввійшли найвідоміші його твори кінця 80-х - 90-х років минулого століття: роман "Бурдик", повісті "Пентамерон" і "Звіздонавти", цикл оповідань "Пельце", "Пісні Бітлз", "Мукументи", а також нова п'єса "Тягнуть телевізор". Максим Стріха вважає, що "за неформальною класифікацією, Володимир Діброва належить до покоління так званої "андеґраундної альтернативи" 70-х років. Написані в цей час "Пісні Бітлз", "Пельце", "Звіздонавти" та ін. є дошкульною пародією на абсурдність існування "маленької людини" в тоталітарному суспільстві, вправною деконструкцією численних міфів, що обсновували життя "радянської людини". Справжнє життя - і Бурдика, й оповідача - закінчується в добі, що про неї в останньому рядку роману сказано гранично просто: "Та й час же який несприятливий був!". А все, що сталося потому, - то вже з іншої історії інших, нових людей". Післямова Сергія Іванюка.

Випускаючи в світ збірку прози Володимира Діброви "Вибгане", видавництво "Критика" вже вдруге звертається до публікації його творів (перша книжка, "Збіговиська", вийшла 1999…

Як смішно, сумно і правдиво пише ця людина - так скажуть про стиль Світлани Пиркало майбутні літературознавці. "Не думай про червоне" - це роман про любов, як твердить його автор. Але його автором є Світлана Пиркало, отже, це дуже відмінний роман про дуже особливу любов. У пошуках людини, яку її героїня Павліна Стопудів знала сім років тому, вона вирушає до Лондона, де немає сала і квашених помідорів. Там вона знімає кімнату у діда на ймення Старий Хрич і зустрічає: свою однокласницю Оксану, чия історія стискає серце; папарацці Джеймса, який мріє сфотографувати Джорджа Клуні з бубликом; Оллі, який знає таємні шляхи на тенісні турніри; і бармена Дональда, який пам'ятає людей не за іменами, а за їхніми улюбленими напоями. Павліна знаходить також те, що так довго шукала, але на перешкоді їй стоїть людина, якої навіть не існує... Що стається далі - читайте всередині. Попереджаємо лише, що всі читачі цього роману сміються крізь сльози.

Як смішно, сумно і правдиво пише ця людина - так скажуть про стиль Світлани Пиркало майбутні літературознавці. "Не думай про червоне" - це роман про любов, як твердить його автор.…

"Анатомічний атлас" - це книга про те, чого не варто робити, аби не зіпсувати собі життя. Ця книга про життя, яке зіпсоване тим, чого, в принципі, робити не варто. Це пацаняча антиутопія. Це анатомія больових точок покоління автора. Але передовсім - це історія про Віталіка і про те, як важко бути жабою...

"Анатомічний атлас" - це книга про те, чого не варто робити, аби не зіпсувати собі життя. Ця книга про життя, яке зіпсоване тим, чого, в принципі, робити не варто. Це пацаняча…

У другій книжці Дзвінки Матіяш "Роман про батьківщину" – історії різних жінок, що живуть і жили в різних десятиліттях минулого століття, почуті й переказані автором.

“Шахмати для дибілів” – це класичний роман виховання з властивостями шахового підручника та містичного трилера, що пропонує читачеві зазирнути у найпотаємніші закамарки світобудови. Рукопис роману “Шахмати для дибілів” відзначений третьою премією літературного конкурсу “Коронація слова – 2008”.

“Шахмати для дибілів” – це класичний роман виховання з властивостями шахового підручника та містичного трилера, що пропонує читачеві зазирнути у найпотаємніші закамарки…

"Місто уповільненої дії" - перший роман Анатолія Дністрового з молодіжної трилогії ("Пацики", 2005; "Патетичний блуд", 2005). Це сувора урбаністична картина з життя сучасних підлітків, які стали на шлях злочинів. Написаний грубою, низькою лексикою у манері жорсткої прози, роман, присвячений неусвідомленому злу, невблаганному фатуму і водночас надії у вирі небезпек, які чатують на молоді неприкаяні душі. Сюжет роману - головний герой із маргінального, кримінального середовища прагне вирватися в кращий світ. Він виїжджає з рідного міста навчатися в університет. Однак, стара соціалізація, ніби баговиння, не відпускає його... Цей роман критики назвали "педагогічним".

"Місто уповільненої дії" - перший роман Анатолія Дністрового з молодіжної трилогії ("Пацики", 2005; "Патетичний блуд", 2005). Це сувора урбаністична картина з життя сучасних…

Роман "Патетичний блуд" (авторська назва - "Тибет на восьмому поверсі") - завершальний роман молодіжної трилогії Анатолія Дністрового ("Місто уповільненої дії", 2003; "Пацики", 2005).
Останні роки української "доелектронної" епохи в невеликому містечку Ніжині. Голодні і щасливі студенти, невгамовні заочниці, підступні ексгібіціоністи у кущах біля корпусів університету, провінційні кримінальні авторитети, а ще дилетантські балачки про поезію, музику і Тибет - далеко не весь кошмар, який пропонує цей роман.

Роман "Патетичний блуд" (авторська назва - "Тибет на восьмому поверсі") - завершальний роман молодіжної трилогії Анатолія Дністрового ("Місто уповільненої дії", 2003; "Пацики",…

Віра свідомо зробила так, щоб події дитинства щезли з її пам'яті — сучасна медицина може зробити й не це. Адже там було щось страшне, а вона тільки-но почала жити нормально: отримала цікаву роботу, новий колектив, усіх цих бізнес-леді, які досить гламурні, але, з рештою, її не дратують. Життя начебто налагодилося, але раптом... її колеги починають по черзі помирати. Чому? Хто буде наступний? Невже... вона? Здається, це якось пов'язане з її минулим. Віра вирішує відновити пам'ять... І це виявилося дійсно страшним. Здається, вона потрапила у пастку. Пастку свого дитинства...
Детектив, друге місце на конкурсі "Коронація слова" 2000 року в номінації "роман". Виданий під назвою "Мерці" (Кальварія), пізніше перевиданий під оригінальною назвою (Фоліо, 2007).

Віра свідомо зробила так, щоб події дитинства щезли з її пам'яті — сучасна медицина може зробити й не це. Адже там було щось страшне, а вона тільки-но почала жити нормально:…

...Сьогодні вона дізналася, що цей сонячний день — її останній день, який вона мусить присвятити собі... Що вона зробить, якщо вона — звичайна молода жінка, життя якої замкнено на простих і зрозумілих речах: дім, робота, чоловік? А всі мрії, бажання і почуття давно вкрилися кригою? Що вона зробить, якщо не звикла до ВЧИНКІВ? До сміливості бути СОБОЮ? До відчуття ЩАСТЯ? Як прожити цей останній день? ...А ви ніколи не замислювались над цим?..

...Сьогодні вона дізналася, що цей сонячний день — її останній день, який вона мусить присвятити собі... Що вона зробить, якщо вона — звичайна молода жінка, життя якої замкнено на…

Я тремчу, щоб тільки не зачинялися двері,
бо відчинені двері – то незбагненна радість.
Роберт Данкен

Саме таким епіграфом починається нова книга Андруховича «Таємниця». Епіграфом і передмовою. Читати «Таємницю» без передмови заборонено.

Я тремчу, щоб тільки не зачинялися двері,
бо відчинені двері – то незбагненна радість.
Роберт Данкен

Саме таким епіграфом починається нова книга Андруховича «Таємниця».…

Була собі така презентабельна агенція під назвою «Ескорт». І надавала вона заможним «бізнесвумен» специфічні послуги - «здавала в оренду» молодих, гарних і розумних чоловіків. Але все (ну, майже все) було в межах закону - ніякого інтиму, ніякого криміналу. Та одного дня тіло привабливого «кавалера» було знайдено на вулицях міста. Потім було вбито другого «ескортера», ще згодом - третього... Хто це зробив, навіщо, і чому в кожного молодика було зрізано пасмо білявого волосся? Відповідь шукайте на сторінках цієї книжки. Додамо, що роман Ірен Роздобудько «Ескорт у смерть» свого часу став лауреатом конкурсу «Коронація слова».

Була собі така презентабельна агенція під назвою «Ескорт». І надавала вона заможним «бізнесвумен» специфічні послуги - «здавала в оренду» молодих, гарних і розумних чоловіків. Але…

Роман «Гудзик», що ми пропонуємо до уваги читача, у 2005 році отримав першу премію Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова». Цей роман має багато нашарувань, сюжетних колізій і героїв. Його часовий простір: від середини 70-х до наших днів, його географія — Київ, українська провінція, Росія, Чорногорія, зрештою — Америка. Але головна ідея така: велике щастя або велика трагедія може початися з найменшої деталі, з гудзика, який так легко загубити, а потім шукати все життя... Це роман про любов, вірність, зраду. Про те, що ніколи не варто оглядатися назад, а цінувати те, що існує поруч із тобою — сьогодні і назавжди. А можливо, цей роман про... дещо з життя янголів, що випадково потрапили на нашу землю?..

Роман «Гудзик», що ми пропонуємо до уваги читача, у 2005 році отримав першу премію Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова». Цей роман має багато нашарувань, сюжетних колізій і…

Ірен Роздобудько — автор, що працює у різноманітних жанрах, і працює дуже успішно. Вона є переможцем Всеукраїнського конкурсу «Коронація Слова» (2005), конкурсу «"Книга року" Бі-бі-сі» (2006), номінації «Відкриття року» на Книжковому ярмарку в Харкові (2006). Нині працює головним редактором журналу «Караван історій. Україна». Член асоціації українських письменників. «Я не знаю, хто він такий — цей мсьє Паскаль. Я намагалась це з'ясувати протягом всього часу, поки писала... Для себе я назвала цей роман "філософською містифікацією", хоча не впевнена, що так воно і є. Напевно знаю одне: цей текст був підземним струмком, котрий сам проклав собі стежку у темряві. Напево знаю друге: він сам знайде для себе багато інших стежок. Напевне знаю третє: якщо в житті відбудеться щось незвичайне, на запитання "Чому?", я відповідатиму: "Так хоче мсьє Паскаль!"»

Ірен Роздобудько — автор, що працює у різноманітних жанрах, і працює дуже успішно. Вона є переможцем Всеукраїнського конкурсу «Коронація Слова» (2005), конкурсу «"Книга року"…