3

Она путешествовала. Это более всего подходило к ее зыбкому настрою. Долго она не задерживалась нигде - не любила привыкать. Привычка влекла за собой обязательства, привязывала к деталям и тем портила единство целого. А ей хотелось именно целого.

Ось така і вся ця книга. Я від неї сподівалась бальзаму для душі, а отримала якусь незрозумілу на смак настоянку.
Роман розвивається навколо особи Гем - жінки, що змінювала декорації (тобто, міста) і чоловіків, чи то уникаючи стабільності, чи то шукаючи себе.
До ритму розповіді я звикала сторінок 70. Надлишок описів, пересипаних порівняннями і епітетами (напевне, щоб передати атмосферу місць), гальмували сюжет. Діалоги, зміст яких я не до кінця вловлювала; хаотичні рухи, пересування по планеті, невпорядковані зустрічі і статеві зв"язки утруднювали сприйняття тексту. Мені не сподобалась головна героїня - в"яла й інфантильна. Я банальна до оскоми, але віддаю перевагу сильним персонажам. Гем відверто провокувала чоловіків (на приклад, креол), граючи на своїй привабливості і сексуальності. Через ліжко домагалася, чого прагнула, через ліжко розплачувалася. Так, усе треба робити із пристрастю, тим більше кохатися, але секс цінний тоді, коли він ексклюзивний, дається і береться із відповідними почуттями, а не служить розмінною монетою. Я так думаю. Гем зображується як, начебто, незалежна жінка, але чи дійсно незалежна жінка розпоряджається своїм тілом, як гаманцем? Таке враження, що без стосунків із чоловіками, щоразу іншими, головна героїня не відчувала себе особистістю, хоча жодного з них по-справжньому не любила і не поважала (можливо, крім неврівноваженого Лавалетта, але теж сумнівно), а тільки використовувала. Образи чоловіків незавершені, невиразні, їхні думки і мотиви незрозумілі, окрім бажання переспати із Гем.
Книга, попри очікування, таки розчарувала (хоча, це ж проба пера все таки). Тому тим, хто Ремарка ще не читав, а тільки планує - знайомитись із творчістю автора з даного твору не раджу. Є ризик більше не взяти до рук його раманів, а інші - "Тріумфальна арка", "Три товариші" - речі дуже достойні. Принаймні, мене вразили. Три зірки тільки з поваги до автора. А йому я залишусь віддана до останнього твору.