4

Вітер змін гудів над нашими головами.

Чверть століття тому звичайні люди "руйнували імперію". Серед них були старі, і малі; чоловіки і жінки; селяни і городяни; бідні і заможні... Народ прагнув змін і дух свободи прокинувся у серцях українців. Звичайно не лише Україна виходила на мітинги за незалежність, але книга Зірки Мензатюк все ж таки розповідає про події на території нашої держави, зокрема, у селі на Буковині поблизу Чернівців.

Головна героїня - звичайна школярка Яринка. Вона живе з батьками у Києві, а літо проводить у бабусі в селі. Саме там і розгортається більша частина подій. На березі Прута дівчинка знаходить нових друзів, безліч пригод і навіть перше кохання. Всі герої цієї історії живі і справжні: Орися, Ігрек, Півоня - вони мають власне життя і про кожного з них можна написати окрему книгу.

Загалом мені цей твір сподобався. Трішки нагадав нещодавно прочитану "Дорога уходит в даль...", але там боролися з Російською імперією, а тут вже з Радянською. Методи і особливості боротьби практично однакові: підпільні організації, страх перед існуючою владою та віра у світле і краще майбутнє. Я не вважаю Совєтську епоху кращою від будь-якого іншого періоду, але зневажати історію, якою б вона не була, я не можу. Часом здавалось, що авторка нав'язує свою думку, тож чотири зірочки за це.

Повість дуже гарно написана, мова жива і колоритна, не перенавантажена діалектами і складними для розуміння висловами. В будь-якому разі, я б могла рекомендувати цю книгу: читається з задоволенням, а від деяких єпізодів у мене навіть мурашки по шкірі пробігали.

P.S. Видавництво Старого Лева зробило просто чудову книжку. Я в захваті від обкладинки і взагалі дуже все гарно і зовні і всередині.