5

Місце, в якому ви не бували, має ту перевагу, що його можна собі науявляти.

«Лексикон інтимних місць» - це велика коробка смаколиків. Всі, хто її брався читати вимовляли одне і теж саме слово: «смакувати». Її хочеться розтягувати, її хочеться потрошку, вона не дається повністю, через 20-30 сторінок голова йде обертом від перенасиченням смаком, така вона концентрована.

111 міст. Україна, Америка, Европа, Росія. Великі, безсоромно-повнолюдні, крихітні і жодного вигаданого. Це не записки туриста, всі емоцій в ній йдуть пост-фактум, розсмаковані і запиті холодною водою. Скоріш це спогади, аналіз, перелік курйозів та зауважень. Це не історичний довідник, не список маст сі, не скупчення адрес «ви мусите там побувати», не гастрономічний каталог.

Хоча в ній це все є. Потроху і дозовано. Більш на бекстейжі, ніж в фокусі. Лиш іноді трапляється, що в кадр впадає якийсь автентичний алкоголь, але він скоріш провідник до, а не центральна персона.

товариство завжди було інше, а вірші і вино все ті ж

Важливий герої багатьох глав – це Старе Місто, в кожному граді, яке собі дозволило мати таку розкіш, і Замкова гора – для споглядання з висоти на ці всі вулички, закапелочки, мости і площі, такий собі підсумок, фіксатор, збирач докупи в один пейзаж.

«Лексикон» пана Юрія на своєму прикладі навчає кількох речей. Першочергово – це мотиватор для вивчення мови, іноземних мов, що більше – то краще. Бути в країні засоромленим вуайєристом з фотокамерою і мати можливість спілкуватися з людьми навколо, стаючи автоматично учасником цього дійства – різні речі. По-друге, гумор. Цього навчає, насправді, не так книжка, як сам автор – володіючи особливим його видом, вбачаючи дотеп в тому, на що не зверталося увагу раніше. А ще, гумор – то є провідник, між баченим і дійсним, пом’якшувач жорсткої щетини. І третє – це гострість зору і гострий нюх на пригоду, чи то пак просто гострий нюх на все. Все довкола може перетворитись в байку для довгих вечорів за чаркою чаю, якщо присмачити деталями та відповідними висновками.

«Давай чимшвидше назад до готелю, — сказав я. ~ Треба якось рятуватися. Гаряча ванна і хоч би півпляшки коньяку». «Півванни коньяку і гаряча пляшка», — відповіла Кая.

А ще в ній є жінки, пограбування, чужі квартири, ринки, похмілля, листи, маленькі принци, поїзди (різні-різні!), вірші, літаки, лайнери, музиканти, трохи сліз, весни, озера, сонати, воєнні бази, паби, водомети, есесери, прапори, мазепи і «алхіміки, проститутки, татари, побабісти, українці і мертві півні».

Якщо ти любиш мандрувати, то мусиш кохатись у відстанях.

Пе. Ес: Особисто для мене дорога – це очищення. А нове місто – як окреме життя, мене не буває в двох різних містах однаковою. І від того я щиро заздрю пану Юрію через таку кількість перероджень, бо він відвідав більше міст, ніж 111 і, певно, на цьому не зупиниться. Бо книга ще відчутно пахне азартом, тим, що таки взявши на кпини – здалася.

А ще можете заглянути сюди, там невелика історія.